Потрібне *оповідання на самостійну тему, ну можна із інтернету, але із перших сайтів не дивіться!

+ 0 -

KiraFray

18 марта 2014 г., 21:52:40 (10 лет назад)

Оповідання на тему «День матері»
 Травень – місяць, багатий на свята, найпишніша та найпрекрасніша пора весни. І одне з травневих свят в Україні називається просто, але стосується кожного з нас. Кожної людини, яка живе та ходить по землі. Це свято – День матері, що відзначається в нашій країні у другу неділю травня. Мати - найрідніша людина. Ії голос, яким би він не був, мелодійний чи ні, все одно наймилозвучніший. Теплі руки матері – це перше, що відчуває малюк. Ніжні дотики, колискова, ласкаві слова – все це прояви материнської любові, тепла. Матері бувають різні. Іноді це добрі та дбайливі жінки. Іноді – розгублені дівчатка, які і не сподівалися такого неочікуваного щастя. Є жінки, які своїм дітям і за матір, і за батька. Іноді матері занадто переживають за своїх дітей та не відпускають їх від себе, іноді – нехтують своїми батьківськими обов’язками, а хтось навіть зі своїх дітей знущається. Хтось з дітей взагалі своїх матерів не знає, їх виховують названі батьки, вихователі у притулках. Бувають матері-алкоголічки або наркоманки. Десь в глибині душі, як би вони себе не поводили, вони залишаються матерями, адже дали життя своїм дітям. Матері – це просто люди, і вони такі само різноманітні, як люди. Мати – це та, хто дала життя, дала можливість з’явитися на цей світ, побачити сонце та небо, пробігтись зеленою травицею, проявити себе у цьому світі. Навіть, коли мама багато чого забороняла робити, життя, яке вона дала, дає можливість проявляти себе, творити у нашому світі, нести у нього свій труд, тепло своєї душі.

+ 0 -

Slimi

18 марта 2014 г., 23:39:33 (10 лет назад)

«Шануймо старість»Світ старіє. Кількість літніх людей зростає. Зростає і відповідальність суспільства, яке має забезпечити гідну старість своїм громадянам. Справлятися з проблемами самотності, неможливістю організувати побут і дозвілля літніх людей покликані відділення соціального обслуговування громадян похилого віку та інвалідів, цим займається багато інших державних, суспільних і громадських організацій. У цих організаціях працюють добрі, чуйні, терплячі і сумлінні люди, які за службовим обов'язком і за покликом серця роблять все можливе, щоб літні люди не відчували своєї самотності і були ще корисні суспільству.У сучасному світі молодь дуже мало часу приділяє старому поколінню. Можна навіть сказати, що це старики приділяють набагато більше часу молодому поколінню, ніж молоде покоління старим! Більшість думають, що від стариків немає толку, але це не так. Насправді старики дають дуже розумні поради, навчають тому, чому їх навчали їхні батьки, діди і прадіди. Старих потрібно поважати і звичайно ж піклуватися про них.Старе покоління захищало нас від фашистів. Люди билися на фронтах і вмирали, і все це для того, щоб зараз побачити молодого хлопчину або дівчинку, що радіють мирному щасливому життю. І як же молодь відплачує їм? Допомагає по господарству, поважає їх, дізнається від них багато цікавого!Зараз в країні є діти і підлітки, які з великою охотою допомагають старим ветеранам. Наприклад, навесні школярі організовують групи допомоги ветеранам. Ці групи допомагають старим по господарству, прибираються на ділянці і спілкуються з ветеранами, кожен раз дізнаючись щось нове. Зараз часто можна помітити допомогу старим. Наприклад, хлопчик допомагає бабусі перейти дорогу чи піднести додому продукти. Напевно, кожен з нас був у такій ситуації.Взагалі можна сказати, що стосунки у старих і молоді дуже хороші і я думаю, що надалі вони будуть міцніти.Але замінити сім'ю літній людині не можна. Давно виросли і розлетілися по світу діти, обзавелися сім'ями онуки. Добре, якщо хтось з родичів виявився поруч і не втратив свого милосердя. А якщо ні? Сімейні зв'язки мають усе менше значення, стара людина придбала зараз неправомірно низький статус, а повага до старості значно скоротилася. Втрачена роль зв’язку поколінь у родині, в якій старі займали почесне місце. Посилилася автономія поколінь: зростає число дітей, що не мають можливості або бажання приймати на себе відповідальність і турботу про батьків, у свою чергу у багатьох працездатних пенсіонерів проявляється прагнення до незалежності від дітей.Навчитися розуміти ближнього і, насамперед, старше покоління – найважливіша соціальна задача. Адже якою буде наша старість , багато в чому залежить від того, що сьогодні ми самі робимо для наших батьків, старших сусідів по будинку, для тих, хто уособлює собою досвід і мудрість, хто зберігає наші традиції, для тих, хто дав нам життя. Поважайте старість! Адже народна мудрість говорить: «Як айкнеться, так і відгукнеться».