Чому саме жовтий і блакитний кольори вибрали українці для свого прапора ?

1. Згідно з -відповідно до.

2. З метою - для - задля - заради - в ім`я.

3. Край - кінець.

4. Незважаючи на - попри -проти - наперекір - усупереч.

5. Через - унaслідок - у зв`язку з - завдяки - у результаті.

6. Біля - коло - поряд (з) - поруч (з).

сонцем дихав пахощами росяних трав (П. Панч). B) В провулках поміж тинами клубочилася темрява але небо було світле і зоряне (Григорій Тютюнник). Г) Журавлі летять із гирла кудись аж за Київ в поліські болота (О. Гончар). 2. Відокремленим уточнюючим другорядним членом ускладнене речення: A) На Близькому Сході важливу роль в житті людей відігравала глина (В. Мезенцев). Б) Тут серед степової тиші казка сама просилася в слова (І. Цюпа). B) Ми часто похапцем живем все відкладаючи на потім (В. Крищенко). Г) Десь за річкою гув болотяний бугай (Г. Тютюнник). 3. Відокремленим неузгодженим означенням ускладнене речення: A) У тій хвилі вона не почувала нічого, крім вдячності за рятунок від нехибної смерті (І. Франко). Б) Ранкові доли, багаті різнобарв’ям трав, горять в росі. B) Панна, з великими очима, з суворо застиглою постаттю, здавалась фантастичною феєю (В. Винниченко). Г) Лиш народи, явлені у Слові, достойно жити можуть на землі (Л. Костенко). 4. При виділенні дієприслівникового звороту помилку допущено в реченні: A) А старший царевич, злякавшись батькового гніву, сидів осторонь і мовчав (Іван Білик). Б) Твої слова, не вмиті потом непогамовного труда, пролинуть непотрібним льотом не залишаючи сліда (М. Рильський). B) Незважаючи на малесенький вітерець, парило і робилося душно (Григорій Тютюнник). Г) Степ, струснувши з себе росу та зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором (Панас Мирний). 5. Виділений відокремлений член є обставиною в реченні: A) Він лежав лицем просто неба і дивився на темне небо, засіяне зорями, ніби чорне поле пшениці (І. НечуйЛевицький). Б) Славутич-ріка тече з давнини нашої (Б. Олійник). B) Там, під кучерявою вербою, і освітив її місяць, хорошу й смутну, у маковім вінку (М. Вовчок). Г) Ти живеш у Києві – прекрасному й чарівному місті (Ю. Смолич). 6. Помилку допущено при побудові речення: A) Сім’я Миколи Джері працювала на пана не розгинаючи спини. Б) Підійшовши до будинку, йому здалось світло в вікні. B) Затамувавши подих, учні слухали розповідь сивого ветерана про війну. Г) Вертаючись з роботи, Марія Петрівна зайшла до магазину і купила свіже печиво до чаю. У завданнях 7-9 до кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою. 7. Установіть відповідність між реченням і відокремленим другорядним членом у ньому. 1. Відокремлене означення; 2. відокремлена прикладка; 3. відокремлена обставина. А. Крім того, процес вимирання цих ящерів тривав не менше мільона років (В. Мезенцев) Б. Дорога, майнувши сірим хвостом, безшумно сховалася в зелені хлібів (В. Винниченко) В. Іду я, засмучений хлопчик, до старого коваля (О. Довженко) Г. Сповнений любові, я іду по вулиці вузкій (В. Сосюра) 8. Установіть відповідність між словосполученнями обох стовпчиків, утворивши фразеологізм із відокремленим членом речення. 1) Знайшовши – не скач… А. …не лізь у воду. 2) Сидячи на печі… Б. …згубивши – не плач. 3) Не спитавши броду… В. …не їстимеш калачі. Г. …доки не перескочиш. 9. Установіть відповідність між реченням і видом відокремленої обставини в ньому. 1) Дієприслівниковий зворот; 2) одиничний дієприслівник, що означає додаткову дію; 3) обмеження дії попередньої обставини А. В останніх числах червня, перед самими жнивами, стало на годині (П. Панч). Б. Дід Захарко довго сидить, дивлячись в одну точку (О. Довженко). В. Вона не звикла сидіти склавши руки (І. Нечуй-Левицький). Г. Засинаючи, ще почув, як увійшла мати… (М. Стельмах) Прочитайте текст. Виконайте завдання 10-11 до нього (1) Сталеве плетиво геометричних фігур вписалося в пебо, в розлогість степу, стало новою озН накою полтавского пейзажу. (2) І від того зблякла колишня краса й велеч крилатих вітряків, що здавна були вершиною техніки українського села. (3) Поряд із сталевими вишками стоять вони поодинокі й осиротілі, понуро опустивши крила. (4) Але Твердохліб любить цих, прикутих до пагорбів, дідуганів. (5) Як багато говорять вони про минуле рідного краю! (І. Цюпа) 10. Позначте речення з відокремленими членами. 11. Позначте речення, у якому допущено орфографічну помилку. 12. Складіть невеликий роздум на тему: «Хто є для мене взірцем?» (6-7 речень). Використовуйте відокремлені обставини.

друкарень, не мали можливості говорити про себе правду. Моральної ж кривди не знає тільки той народ, який може та вміє пізнавати себе сам, сам осягати власну історію, плекати власну культуру. Коли ж його історію тлумачить йому загарбник, то, ясна річ, що тлумачитиме її за власним розумінням та баченням, на користь собі.

Істина, здавалося б, абеткова, і ми пережили її силу на своїй, як то кажуть, шкурі.

Мабуть, через це в українській свідомості витворилося кілька світоглядних деформацій. Одні з нас беззастережно приймали імперські схеми й тлумачення нашої історії і на цій основі навчалися самі, навчали своїх дітей, онуків і правнуків. Так з’явилися люди байдужі, а то й ворожі до національних цінностей. Інші з нас бачили свою історію гіпертрофовано, вірили ненауковим міфам та легендам, вбачали в своїй землі ледве не пуп земний. Це хвороблива реакція на гніт і примусове приниження національного "я”.

Проте працею сотень самовідданих подвижників ми все-таки пізнавали себе, вивчали й осмислювали.

І справді, яке величезне багатство становлять наші фольклор та етнографія! Як уперто писалися впродовж віків наші літописи! І все для того, щоб не згасала історична пам’ять у народу. За тими скромними літописцями прийшли фахівці історики, які все-таки написали історію нашої землі.

Яку багатоманітні й багатовікову мали ми літературу, котру ще також нам вивчати й пізнавати! Яку своєрідну музику, театр, архітектуру, образотворче мистецтво! Все це – складники великої нашої, спільно твореної книги українознавства.

Саме тому необхідною стає українознавство як наука й шкільний предмет. Пора пізнавати себе не приховано, а відверто й з гідністю.

Предмет "українознавство” не має служити для вивищення нашої національної пихи, коли власний народ ставиться над інші. Та пиха й не властива нам, бо доля наша – не напад і не загарбання чужих земель, не поневолення сусідів. Доля наша – оборона й боротьба за самозбереження. Тому й українознавство для нас – це пізнання своїх коренів та свого внутрішнього "я”.

Українознавство – це пояснення того, чому ми такі, які є сьогодні.