Тільки давайте по бистріше.

сори качество не очень...

переступив поріг бабусиної кімнати. На підвіконні затишно буркотіло радіо. Бабусі й не видно було за ковдрами, подушками. Коли вона й не спить, однаково лежить із заплющеними очима, піднімається дуже рідко. Лице акуратне, дрібненьке, схоже на квіточку.

Роман підступив до столу з гарною, святково-легенькою скатеркою. На столі пишалась дешева, темно-синього скла ваза, лежав псалтир, якісь ліки. Стояла прикрита рушником ікона. Роман узяв її, задерев’яніло засунув за полу і, не глянувши на стару з її подушками, рвучко направився геть.

Увечері Роман відніс ікону Павлуші Ханенку. Отому, що в Канаду до родичів виїхав, як тільки стало відомо, що вже можна і нічого за це не буде. А тепер от погостювати приїхав. Каже, що в тамтешніх українців така туга за батьківщиною, що мати який сувенір з рідної України – їм за велике щастя. Хоч рушник вишиваний. Хоч ікону. І гроші вони за це ладні заплатити…

Роздивившись принесену Романом ікону, «канадець» Ханенко поклав її на стіл.

- Чи ти мене хочеш одурити, чи хто тебе кинув? – верескнув він. – Дивись.

Ханенко поклав бабусину святиню на стіл, піддів ікону зі зворотного боку ножичком, і на темному дереві забілів папірець із рівними рядками друкованих літер. «…під впливом інженери… згідно з якими архітектурний стиль… »

- Хтось узяв рівненьку дощечку, - пояснював Ханенко, - наклеїв репродукцію з журналу, а потім лаком покрив. Вийшло непогано, - хмикнув, - але на продаж не йде. Тобто, - поправився, - на сувенір не згодиться.

Коли увечері повернувся брат Антон, Роман підійшов до нього:

- Ікону давно продав?

Антон вперся поглядом у темні очі Романа.

- Давно. З рік тому, у місті.

- Нікому не скажу. Половину грошей мені оддаси, - мовив похолоділим голосом Роман і пішов до хати.

- Розказуй хоч всьому кутку, хоч на все село кричи, - насмішкувато крикнув йому в спину Антон. – Грошей тих давно немає. Гроші ті на випускний вечір пішли.

Брати встали один проти одного напружені, як покручі. Якось дивно покликала до хати мати. Бабуся напівсиділа в ліжку. Крилом голубки виглядало з-під хустинки срібне пасмо. Поруч згорбився на стільці батько. Хлопці виструнчились, між ними стала смутна мати з вологим блиском в очах.

- Діти… мої… мабуть… до ранку не доживу… - з натугою вилітали з побілілих уст слова. – Довго я… ходила… по цій землі… Живіть і ви… довго… Ікону бережіть… І вона… вас… оберігатиме…

свято літнього циклу це свято Івана Купала з яким пов’язане єднання Людини і Природи. Це час літнього сонцевороту коли пишно буяє природа коли розквітає довкілля коли хлібороби мають короткий перепочинок перед жнивами. Це свято дісталося нам від пращурів і сьогодні ми відроджуємо славні традиції минувшини. Раніше на всіх кутках села люди ставили купальські віхи на яких були заквітчані зелом колеса на жердинах. Також робили Купало солом’яне опудало щоб навколо нього співати і танцювати. Традиційно готували вогнище розкладали його поблизу річки куди поспішали і дорослі і діти щоб відчути радість свята красу обряду. Хлопці закопували на пагорбі купальське деревце Мариноньку-Купальницю а дівчата прикрашали її квітами стрічками намистом. Поки не розпалили вогонь водила молодь танки співала пісні. Аж ось запалало купальське вогнище щоб усі перестрибуючи парами чи поодинці очищалися магічним полум’ям. Поступово вогнище згасає і дівчата біжать до річки ворожити на вінках. Кожна з них кинувши вінок на воду прагне дізнатися що її чекає у майбутньому одруження з любим чи з нелюбом у рідній стороні чи далеко від дому. Опівночі свято закінчується так що всі розходяться по домівках. А відчайдушні йшли до лісу шукати цвіт папороті який за давніми віруваннями приносив щастя. Усе обрядове дійство супроводжувалося піснями що оспівували шлюб і мрії про щасливе кохання. Ясний місяць сяючі зорі духмяні пахощі квітучого літа мерехтлива річка усе увібрало дивовижні відблиски купальського вогнища

А До булави треба й голови.
Б Як голова сивіє, то чоловік мудріє.
В У голову, як у торбу, що знайдеш, те й сховаєш.
Г Скільки голів, стільки й умів.
Д Хліб – усьому голова.
70.До емоційно забарвленої лексики належать усі слова рядка
А дівчисько, второпати, прикріпити, базікати;
Б беркицьнутись, козаченько, повчання, мамусю
В зіронька, злодюга, вікопомний, роззява;
Г рученьки, проміння, вітрище, самісінький.
71. У реченні «Дуже цінним органічним добривом є ... попіл» пропущено слово
А дерев’яний
Б деревний
В деревинний
Г дерев’янистий
Д здерев’янілий
72.Виділені слова є омонімами у рядку
А Слово, чому ти не твердая криця! Слово – срібло, мовчання – золото.
Б Вона зрозуміла душевний стан гостя. У хлопця плечі широкі, стан високий.
В Рідна земля і вжмені мила. Земля – хлібодарка і медоносиця.
Г У хвалька язик діє, а рука не вміє. Держи язик за зубами.
Д Ми молоді, ми юні, і нам належитьсвіт. Брехнею світ обійдеш, а назад невернеш.
73. Омоніми використано в реченні
А Ти будь не скупердяй, не скнара ізнай батьківськізаповіти.
Б Якщо у тілі душа крилата – що їй хороми, що їй палати.
В Веснонько любая, часу не гай, якнайскоріше прилинь у наш гай.
Г Народові потрібні не виграні битви, не втішання славою і волею, а майбуття.
74. Омоніми використано в реченні
А Щире слово й добре діло душу й серце обігріло.
Б Господь посилає нам мудрості й сили і хранить Україну нині, прісно й вовік.
В Людина там не буде вільна, де є великі і малі.
Г День у день робота, день у день праця.
Д Міг би його поганити – не хочу вуст поганити.
75.Синоніми використано в реченні
А зустрічати гостя – проводжати гостя
Б жвавий хлопчина – прудкий хлопчина
В привозити подарунки – привезені подарунки
Г будівельний кран – водопровідний кран
76.Синонімічний ряд утворюють слова
А ідеальний, уявний, ілюзорний, примарний;
Б спільність, згода, спільнота, договір;
В наступати, просуватися, наставати, запановувати;
Г досить, доволі, вистачить, годі.
77. Із поданих у дужках синонімів кожен із варіантів можливий у реченн
іА Він поминув ліс і пішов (стежкою, трактом) черезжита.
Б На узліссі розкинув своє гілля (віковий, древній) дуб.
В Щось сьогодні такий (довгий, тривалий) день!
Г (Славетна, легендарна) співачка СоломіяКрушельницька мала унікальний голос.
Д І в кого цей хлопець удався такий (вайлуватий, незграбний)?
78. Із поданих у дужках синонімів кожен із варіантів можливий у реченні
А (Ретельні, проникливі) дослідження археологів підтверджують слова Геродота.
Б Червоніжоржини (сильніше, потужніше) мерехтять росами.
В Старі дуби (оточували, облягали) галявину.
Г Представники різних поколінь не завжди (здатні, здібні) порозумітися.
Д Ми стояли, зачаровані (дивною, прекрасною) музикою весняних лугів.
79. Із поданих у дужках слів кожен із варіантів можливий у реченні
А Рекламу розмістили в найбільш (людних, людяних) місцях міста.
Б Зрілість людська виростає з боротьби. Часто з боротьби зі своїми сумнівами(ваганнями, коливаннями).
В Тато мій – рішуча людина, хоч і мрійник. Ці якості в людині не поєднуються, алетато, мабуть, (виняток, виключення).
Г На фото: П. Тичина – у центрі, М. Вінграновський (зліва, ліворуч), В. Шевчук(справа, праворуч).
Д У народній медицині мед має (лікувальні, лікарські) властивості.
80. НЕ МОЖНА замінити поданим у дужках варіантом виділене слово в реченн
іА Архітектор наголосив (підкреслив), що проект слід виконати вчасно.
Б За мить вантажна машина зникла (щезла) з очей.
В Технічний персонал змарнував (згаяв) багато часу на підготовчі роботи.
Г У нашій родині панують теплі, дружні стосунки (взаємини).
Д Щоб здобути (отримати) вищу освіту, потрібно наполегливо працювати.
81. НЕ МОЖНА замінити поданим у дужках варіантом виділене слово в реченні
А Діти безтурботно (безпечно) гралися на проїжджій частині вулиці.
Б Усяке друковане слово мало своє місце на поличках цієї бібліотеки (книгозбірні).
В Максимові Рильському була властива (притаманна) любов до людини і природи.
Г Колись тут було русло (річище) Ташані, потім воно пересохло, поросло травою.
Д Ялюблю тільки (лише) таку гру, де я певна, що виграю.
82. НЕ МОЖНА замінити поданим у дужках варіантом виділене слово в реченні
А За високими осокорами почало світліти (світлішати) небо.
Б М'який (незлостивий) докір корисніший за нещиру подяку.
В Ми не хотіли брати участь у цих темних (підозрілих) справах.
Г Молоко дуже корисне (корисливе) для молодого організму.
Д Подекуди (місцями) пройшов сліпий дощик.

компонент у речення можуть вносити:
А присудки;
Б інверсії;
В поширені означення;
Г другорядні члени речення.
3. З’ясуйте, в якому реченні пропущено
тире між підметом і присудком:
А Гомоніти з високим начальством було для
Хоми втіхою (О. Гончар).
Б Жити значить безперервно рухатися вперед
(С. Джонсон). В Твоя любов як сміх дитячий
(Д. Іванов).
Д Ми сірі гуси в хмарі (А. Малишко).
4. Укажіть двоскладне речення, яке легко
перебудувати на односкладне.
А Тайга не давала йому нічого.
Б Дівчина враз насупилась, розгнівалася.
В Даремно він нишпорив з пильністю вченого
і з відчаєм голодного.
Г Його гнала вперед надзвичайна впертість,
сто разів випробувана і загартована
мужність (З творів І. Багряного).
5. Укажіть речення, в якому неправомірно
пропущено кому між однорідними
членами.
А Холодні зірки мерехтіли в темному небі, і
нескінченний Чумацький Шлях простягався у
вічність двома велетенськими кривими
коліями (О. Довженко).
128
Усі уроки української мови в 11 класі.
Академічний рівень
Б Леся полюбила Сомка іще тоді, як він було
носить її на руках і дарує їй то золоті сережки,
то добре намисто.
В Іще тоді звав він її своєю судженою і зложив
з Черевани- хою руки.
Г Защеміло горде дівоче серденько, да
мовчала небога не сказала й матері (З
творів П. Куліша).
6. З’ясуйте, в якому з речень вжито зайву
кому.
А Марія переживала прочитане, раділа чи
плакала разом із тими людьми, про яких
оповідала книжка.
Б Гнат як міг припрошував, підкладав їй, що
видавалося йому смачнішим, годував
цукерками, як дитину.
В Піднесена й урочисто чиста Марія приймала
свої дари, цілувала кожного в уста, а
Мартина — схилилася і, як батька, поцілувала
в руку.
Г Одарці дещо не до вподоби, що Марія
занехаяла старосвітські звичаї, і не
вбиралася до шлюбу, як це було прийнято,
але такі вже настали часи (З творів У.
Самчука).
7. Визначте, яке з речень ілюструє правило
вживання двокрапки після
узагальнювального слова перед
однорідними.
А З Оксаною от що: їй 17 літ, батько її, Рубан,
сюсюкає, а мати теж сюсюкає.
Б І далі (щоб не забути): у перший, у другий,
як і в дальші томики я вкладаю речі, ще ніде
не друковані.
В Дивишся на гетьманський ліс, згадується:
гетьманщина, Гоголь, татари, Карло XII і т. ін.
(З творів М. Хвильового). Г Все зберегла моя
уява: ті ночі зоряні, ті дні (В. Сосюра).
8. З’ясуйте, в якому з речень двокрапка
після узагальнювального слова перед
однорідними членами невиправдано
пропущена. А Тьотя Бася не обідала її
обід з’їв хтось. (У. Самчук)
Б Йшли разом до комори, розглядали та
упорядковували свої подарунки хустки,
спідниці, полотно. (У. Самчук)
В Люблю дивитись на Дніпро з його стрімких
високих круч (В. Сосюра)
Г Павлина Анфисівна сама ж невинність вона
ж не знала, що Анфиса Павлівна дитячу
котлету їла (3 творів М. Хвильового).
9. З’ясуйте, в якому з речень після
однорідних членів замість коми слід
поставити тире.
А Сусіди посідали на призьбі, запалили
люльки, вернулись до своєї розмови (С.
Васильченко).
Стилістика простих речень
129
Б Він приніс здоровий пучок ласкавцю,
гвоздиків та крокусу, котрий вже зацвів
жовтогарячими патлатими квітками (І.
Нечуй-Левицький).
В І зелений садок, і маленька пасіка в садку
під горою, і криниця під грушею, і левада, і
зелена діброва на горах, і розмова з
Лавріном за пасікою, все ніби заквітчало
свекрову хату квітками та залило пахощами (І.
Нечуй-Левицький). Г Як не любити зими
сніжно-синьої на Україні моїй, Саду старого в
пухнастому інеї, Сивих, веселих завій? (М.
Рильський).
10. Укажіть речення, що потребує
стилістичної правки.
А У поемі «Сон» Тарас Шевченко зображує
тяжку долю українського селянства.
Б Після одруження інститутка почала жити на
хуторі чоловіка.
В Панночка сердилась на Устину з Прокопом і
на свого чоловіка, на полковника, гостей, що
не зручно при них їй було заборонити їм
повінчатися.
Г За те, що Прокіп не дав панночці зобидити
Устину, його віддали в москалі.
11. З’ясуйте, що виражає в реченні
звертання ^ О земле рідная! Не
жатиме неситий пшениці на твоїх
ланах! (М. Рильський) А докір;
Б радість;
В іронію;
Г гідність.
12. Визначте, що виражає вжите у реченні
вставне слово
Ось, нарешті, видко віддалік і її будинок (Ю.
Яновський).
А впевненість або невпевненість у
повідомленні;
Б почуття (емоційна оцінка повідомлюваного);
В ввічливість для активізації бесіди;
Г вказівку на джерело повідомлення.