сочинение цинуй традиции свого народу

1.То стискається над улюбленими сторіеками серце, то...
2.Художнє слово полонило мене, проте...

це

Виховуючи або ж підтримуючи людину, яка допустила серйозну помилку, часто кажуть: забудь про все, не переймайся. Почни життя з чистого аркуша... Чи можна забувати свої помилки чи помилки в історії свого народу?

Довженко найсучасніша людина серед митців кіно. Кінематограф світу мав би вже давно заснувати найвищу премію його імені, бо, по суті, всі режисери його учні.
Довженко найніжніший син України. Він був хворий Красою з великої літери. І всю історію свого народу бачив і показував через Красу. Він завжди боявся, щоб образи й характери не підмінювалися посадами а драматургія субординацією.
Довженко шаленів від думки що ми народ упосліджений, не здатний опам’ятатися, пригадати свою історію. Він народився й жив для добра та любові. «У красі більше глибокої істини, ніж в одній лише голій правді. Істинне те, що прекрасне». Це його безсмертні слова (За М. Костенком).

А щойно трапляється така нагода.
Б оскільки він є найбільшим у Сімферополі.
В щоб помилуватися рідкісними сортами троянд.
Г тому що в ньому з’явилась алея білих троянд.
Д хоча не завжди на екскурсію мають достатньо часу.
2. Серед наведених речень знайдіть складне безсполучникове:
А - А вода у криниці солодша, ніж була, дзвінка, різдвяна...
Б - Оксана, поливаючи квіти, співає веснянки.
В - Є мудра книжка - не жалій годин.
Г - У долі, горем сповненій по вінця, зберіг у пісні душу мій народ.
3. Складносурядне речення:
А - це речення, частини якого рівноправні за смислом і поєднані інтонаційно;
Б - це речення, частини якого рівноправні за смислом і поєднані сурядним зв'язком за допомогою підрядних сполучників;
В - це речення, частини якого рівноправні за смислом і поєднані підрядним зв'язком за допомогою сурядних сполучників
Г - це речення, частини якого рівноправні за смислом і поєднані сурядним зв'язком за допомогою сурядних сполучників.
4. Сполучники сурядності наведено у рядку:
А - і, й, та, а, щоб;
Б - чи...чи, або...або, то...то, але;
В - який, аби, що, коли;
Г - а, але, як, так що.
5. Які сполучники передають розділові відношення в складносурядних реченнях?
А - і, й, та, ні...ні;
Б - але, і, зате, проте;
В - або, чи, або...або, чи...чи;
Г - та, ні...ні, чи, хоч...хоч.
7. У якому реченн неправильно розставлено розділові знаки?
А - Був зорепад і зелен сад, і ми були у парі.
Б - Відійшла журавлина пора, і вже за хатою в золотій метелиці листу кружляє, гуде падолист.
В - Ще квітнуть зорі, і в діброві зозулі ще не одцвілись.
Г - Цвіла у серці квітка, й надив очі знайомий погляд...
8. Розділові знаки розставлено вірно у реченні:
А - Диплом - свідчення не лише глибоких професійних знань, а й високої громадянської та політичної зрілості фахівця.
Б - Леся Українка - і багато інших поети не тільки свого народу, а я й усіх народів.
В - Засливий я не тим, що маю квіти, а тим, що їх є кому віднестти
Г - Для тебе вмерло все, що серце гріє, а я диву минулим, як не гріх.
9.Виділіть складносурядне речення, частини якого - односкладні речення.
Колона машин мчить униз, і багряні гори розступаються, як живі, даючи дорогу (О.Гончар).
Не рад козак журитися, так серденько ниє (Народна творчість).
Можна вибрать друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати (В.Симоненко).
Надворі вже був день, але крізь густу мряку годі було на кілька кроків людей пізнати (Л.Мартович).
10.Виберіть складнопідрядне речення
А-В чагарниках низькорослих акацій посвистували червоногруді снігурі.
Б-Для нас тоді був цілий світ, як виміряна казка.
В-Так тихо, тихо скрізь.
11.1 З'ясуйте, де підрядна частина пов’язана з головною за допомогою сполучників
А-А я стою у білому плащі під чорним деревом, на котрім птиці сниться весна.
Б-Я виростав серед пісень, що їх співала тихо мати.
В-Як я люблю оці години праці, коли усе навколо за-тиха під владою чаруючої ночі.
12. Знайдіть зайве речення
А- Здавалося, що то дзвенить золото сонця.
Б-З дороги видно було, як вився у низині кривульками глибокий та каламутний Прут.
В-Довго чаруватимуть своєю піснею бурхливі потоки, що течуть із гір на долину.

повинні бути єдиним цілим.

Я так думаю, тому що людина, взагалі-то, є тільки «дитиною» природи. Мати-природа народила людину, як і її менших братів та сестер: звірів, пташок, дерев, квітів тощо. І, на мою думку, неправильним та хибним є те, що людина вирішила нібито вона вища за природу та може керувати нею. Люди зовсім знахабніли, бо вважають, що природа їм навіть щось винна. А це не так, мало того, що природа породила людину, дозволила їй жити на своїх просторах, милуватися її краєвидами, так вона ще й дозволила людині, заради виживання, харчуватися братами своїми меншими. Чому ж ми люди цього не цінуємо? Я майже впевнена, що зараз не знайдеться жодної людини, яка б покинула промислові центри міста заради життя в гармонії з природою, як колись.

До цих роздумів мене наштовхнули твори Хемінгуея «Старий і море» та Кавабата Ясунарі «Тисяча журавлів». Цих письменників особливо хвилювали відносини людини з природою. Наприклад, Кавабату Ясунарі хвилювала доля людини у стрімкому світі машин і технічних зручностей, що віддаляли особистість від природи і вікових традицій. Тому він вирішив написати свою повість «Тисяча журавлів», в якій природа посідає особливе місце. Життя природи і
людини, на думку письменника, поєднані невидимими ланцюгами. Усвідомлення цього первісного невід'ємного зв'язку надзвичайно важливе для митця. З ним пов'язане і відчуття ритму цілісного світу, що дозволяє проникати у закони природи, жити з нею одним життям, не відступаючи від природного єства, не створюючи дисгармонії, дисонансу, розладу з нею, а значить, і з самим собою. Кавабата закликає
вчитися у природи, проникати в її таємниці, він бачить у
спілкуванні з природою шлях до морального та естетичного вдосконалення людини. А Хемінгуей у своїй повісті-притчі «Старий і море» показує, що людина є частиною природи. Через головного героя твору – рибалку Сантьяго він доносить до людини розуміння того, що вона несе за свої вчинки відповідальність перед природою. Наприклад, старого рибалку навіть обтяжує думка про те, що людина вимагає їжі в моря. Хемінгуей доводить, що люди повинні розуміти свій вічний зв'язок з природою та керуватися совістю та розумом у стосунках з нею.

Отже, читаючи твори Хемінгуея та Кавабати Ясунарі, я остаточно переконалась в тому, що людина повинна жити в гармонії з природою. В тому, що людина не має права забувати про свою відповідальність перед природою. Та людина не повинна вважати, що вона є вищою за природу. Якщо ніколи не забувати цих порад видатних письменників, людство наладить свої стосунки з матінкою-природою і буде жити з нею в злагоді та любові.