написати 4 реченя з діалектами і 4 реченя з давніми словами(словами які не використовуються.) будь-ласка
10-11 класс
|
Із діалекту закарпатських лірників:
Святково вдягнений терпелюк (парубок) йшов по вулиці.
Тарандій (горобець) завзято дзьобав горіх.
На вікні красувалася чарівної краси бабувка (лялька).
Хлопець уважно гадкував (пильнував) за тим, що відбувалося надворі.
Інколи до них заходив боярин. Моя прабабуся розповідала мені про те, як вона з матір'ю на панщину ходила. Його дружина була непереможньою. Дуже давно гаківниця була зброєю запоріжських козаків.
Другие вопросы из категории
Читайте также
речень.
1. Вже минуло десять років відколи...
2. Я не кляну своєї долі з тих пір, як...
3. Ми зустрілись на чужині, як...
4. Сяяла черешня над горою, коли...
5. Зів'януть квіти польові лиш...
6. Літо недавно ще таке мовчазне гуло, коли...
ВИРУЧІТЬ БУДЬ ЛАСКА
ми ділилися всіма своїми таємницями, той якого щоночі вкладали спати поряд з собою, той якого не віддавали нікому. Зовсім не важливо, якою була ця іграшка але для нас вона була- найкраща у світі!
Особливе місце посідають іграшки зроблені своїми руками,адже це іграшки створені з любов'ю,з душею.
ногами, спати без задніх ніг,жити на широку ногу. Можете не пояснювать.
2.Добери до поданих висловів прислівники-синоніми.Запиши їх через тире.
Це одне завданняяя!!
Будь ласка допоможіть хто мені дасть відповіть того віповідь отмечц лучшим ришением
свято літнього циклу це свято Івана Купала з яким пов’язане єднання Людини і Природи. Це час літнього сонцевороту коли пишно буяє природа коли розквітає довкілля коли хлібороби мають короткий перепочинок перед жнивами. Це свято дісталося нам від пращурів і сьогодні ми відроджуємо славні традиції минувшини. Раніше на всіх кутках села люди ставили купальські віхи на яких були заквітчані зелом колеса на жердинах. Також робили Купало солом’яне опудало щоб навколо нього співати і танцювати. Традиційно готували вогнище розкладали його поблизу річки куди поспішали і дорослі і діти щоб відчути радість свята красу обряду. Хлопці закопували на пагорбі купальське деревце Мариноньку-Купальницю а дівчата прикрашали її квітами стрічками намистом. Поки не розпалили вогонь водила молодь танки співала пісні. Аж ось запалало купальське вогнище щоб усі перестрибуючи парами чи поодинці очищалися магічним полум’ям. Поступово вогнище згасає і дівчата біжать до річки ворожити на вінках. Кожна з них кинувши вінок на воду прагне дізнатися що її чекає у майбутньому одруження з любим чи з нелюбом у рідній стороні чи далеко від дому. Опівночі свято закінчується так що всі розходяться по домівках. А відчайдушні йшли до лісу шукати цвіт папороті який за давніми віруваннями приносив щастя. Усе обрядове дійство супроводжувалося піснями що оспівували шлюб і мрії про щасливе кохання. Ясний місяць сяючі зорі духмяні пахощі квітучого літа мерехтлива річка усе увібрало дивовижні відблиски купальського вогнища