оповідання одне дерево ще не ліс

поможіть пліз розібрати це речення !!!!!!!!!!!!!! пліз дуже прошу там

члени речення і кожне слово розібрати яке воно буде і які звязки між частинками !

смерть лося.Вбивцю посадили на 12 років,а діти щодня навідували могилу лося . Але пізніше вони дізналися що в лося були троє дітей і діти зраділи і кожного ранку вони згадували про бідного лося але і про таких гарних діток...

дного із членів головного речення.

Б) на час дії, що відбувається у головному реченні.

B) на те, як саме відбуватиметься дія в головному реченні.

Г) на напрям або місце дії, що відбувається у головпому реченні.

2. Визначте кількість підрядних частин у реченні: Нехай це витвір самоти, нехай це вигадка й омана, моєму серцю снишся ти, як морю сняться урагани (Л. Костенко).

A) Дві; Б) три; B) чотири; Г) п’ять.

3. Виберіть складнопідрядне речення, частини якого з’єднані за допомогою сполучника.

A) В давніх літописах наших єсть одно оповідання, що зворушує у серці найсвятіші почуття (М. Вороний).

Б) Землю, що крила дала мені, довічно буду любить (Ю. Петренко).

B) Я хочу, хочу в це повірити, що світ стоїть на доброті (В. Малишко).

Г) В небі ластівка мріє далека, що на крилах весну принесла (В. Сосюра). 4. Визначте вид складнопідрядного речення (всі завдання для тестування з української мови 9 клас). Я хочу так життя прожити, віддати днів тугий налив, щоб зло страшне й несамовите останній подих спопелив (А. Малишко).

A) З’ясувальне; Б) означальне; B) обставинне допустове; Г) обставипне способу і ступеня дії.

5. Укажіть речення, у якому необхідно поставити розділовий знак при збігові сполучників (сполучних слів).

A) Соломія міркувала, що коли брати у ліву руку, плавні мусять швидко скінчитися (М. Коцюбинський).

Б) Мама каже, що коли уві сні літається, значить, росте він, росте! (М. Стельмах)

B) Домашні знали добре всі норови Кирила Івановича, і коли наставали такі часи, то всі куди можна ховалися, щоб не стрітися з ним, не підбігти під гарячу руку (Панас Мирний).

Г) Скирта вже потемніла від негоди, та коли станеш виривати солому, лаштуючи для себе затишне кубло, то вона дихне тобі в обличчя стужавілими пахощами осені (Є. Гуцало).

місті, що розкинулося на схилі прибе­режних гір, я знав майже кожен двір і навіть те, у кого який соба­ка. Цього великого каштанового пса з пухнастим хвостом я не ба­чив ніколи. Собака стояв на причалі і безвідривно дивився у море, на вітрильник.

Величезна пінява хвиля несподівано з громовим гуркотом ударила об берег. Я побачив, що на причалі не стало собаки. Через мить помітив пса недалеко від берега. Він бив передніми лапами по воді, намагаючись урятуватися, скавучав, благав допомогти. Тільки собака пропливав на метр чи на два до берега, як нова хвиля відкидала його назад.

Я більше не роздумував, швидко роздягнувся і кинувся у воду.

Плисти було важко. Зустрічні хвилі заливали обличчя,накривали мене з головою. З високого причалу собаку було добре видно, а тут увесь час я губив його з очей.

Повільно, дуже повільно, але відстань між нами скорочува­лася. Лишилося метрів із п'ять... зо три метри... метр... Я вже бачив очі собаки, а в них — невимовний страх і вдячність.

Я підплив до пса збоку і схопив лівою рукою за нашийник. Однією рукою гріб до берега, а другою тримав собаку. Хвилі, що відкочувалися від берега, були дуже сильні. Вони тягнули в море все, що захоплювали із собою. Мене весь час відкидало назад, але я наполегливо боровся зі стихією. Нарешті ноги торкнулися дна. Ось уже і рятівний берег...

скласти план до тексту обязательно