Дiaлог мiж iноземцем та учениями(
10-11 класс
|
дiя в ceлi)
В один чудовий день , я та хлопці після уроків пішли у наш сільський парк . На актракціон Жахів . Прийшли , та бачимо : иноземці приїхали . Ми кажемо : - ми без білетів . - вони відповідають - є білети є білети - немає в нас білетів ! - є білеи , є білети , у нашого головного є ! - немає у вас головного ! - тьху на вас! - вони обернулись і пішлі далі . Ось так ми з іноземцями розмовляли.
Другие вопросы из категории
кількакілометровий, щелепа, дзвінкий, щука.
Читайте также
частину мови визначити тип складного речення та вид пiдрядного)
матеріальне й духовне?Де та золота середина ? Викладіть ваш погляд на цю тему!
2)Отарка молоденьких лип загородилася високою стіною, мовчки пишається одна з однією
3)П'ятеро чоловік зайшло всередину
4) Чорніє поле, і гай, і гори.
5) Уже третій, і четвертий, і п'ятий минає немалих літ
6) Пройшла зима і не одна все осінь
7)Тільки Петро та Демко Рогозяні не гостювали ні в кого
8)Біля прилавка стояло двоє селян і переказували продавцеві напевно,останні новини
Види односкладних речень
1 узагальнено-особове
2 означено-особове
3 неозначено-особове
4 безособове
Приклади
А Традиційно жнива поділяють на два періоди –
зажинки та обжинки (За В. Скуратівським).
Б Терпкий холодний жах... Вітри мої кохані...
(В. Сосюра).
В Надихай мене, поле, на спомини у пташиному
синьому гомоні (Л. Зоряна).
Г Вогонь вогнем не загасиш (Нар. творчість).
Д В осінньому лісі пахне грибами, стиглими гру-шами, м’ятою, смородиною й сосновою хвоєю
(За В. Приходьком).
під яскравими промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадає останнє листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. Приємно йти доріжкою, коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим осені. А вітерець, пустотливо граючись, розносить по всьому лісу приємні пахощі достиглих ягід. Поважно хитають маленькі ялинки та високі сосни своїми вічнозеленими верхівками, ніби мирно розмовляючи між собою. Тільки свіжий подих вітру інколи порушує цю розмову. Аж ось у густих вітках блискавично промайнула і миттєво сховалась руденька білочка — весела сусідка всіх дерев і невпинна трудівниця.