Таір-роздум на тему"що потрібно зробити,щоб бути щасливим
5-9 класс
|
Для кожної людини слово щастя має своє особливе значення, пов’язане з тим, як складається її життя. Для багатьох щастя – це матеріальні цінності, забезпечене життя. Для духовно багатих людей більшу цінність має можливість духовного розвитку та збагачення. Іноді трапляється, що щастя – це те, чого не вистачає або зовсім немає в житті. Тоді людина намагається знайти це, зробити так, щоб збулися її мрії, - і це вже для нeї щастя.Проте, мені здається, що в загальному, спільному для всіх значенні щастя – то гармонія.Не так багато треба нам у сучасному житті. У всіх є можливість працювати та забезпечити себе всім необхідним. А ось без спілкування людина жити не може. Обмінюватися новинами, ділитися враженнями, дізнаватися про нові події та цікаві факти – це все закладено в природі людини. Крім того, спілкуватися з цікавими людьми – велике задоволення.Тому в кожного з нас (за винятком людей зі складним характером або тяжкою долею) є друзі, а серед них обов’язково найкращий, найближчий. Людина не може бути щасливою без можливості проявити свої почуття. Любити когось щиро, вірно й отримувати у відповідь те ж саме – чи може людина бажати більшого?Ще дуже важливо мати роботу, яка тобі цікава, вільний час, який можна провести згідно зі своїми бажаннями, родину, яка завжди тебе підтримає.Особисто для мене щастя – близькі люди поруч, цікаві заняття, розвиток, можливість навчатися новому. Мені б хотілося, щоб люди не заважали бути щасливими один одному – не були підступними, не заздрили, не обманювали, тому що цим вони роблять дуже боляче. Мені неприємно, коли хтось поруч зі мною страждає. Я мрію жити у доброму світі.
Другие вопросы из категории
Я дуже цікавлюсь собаками. Мама купила мені журнал де я дійзналась про скайтер'єра Боббі.
У сімнадцятих роках позаминулого століття в ШотландіЇ всі захоплювались відданістю скайтер"эра Боббі.
Одного разу пастух Джон Грей найшов собаку та зібрав його до себе. Боббі допомогав Джону пасти отару. Іноді вони їздили до Единбурга на ринок, де обідали в їдальні. З часом Грей постарів та втратив роботу. Джон переїхав до Единбурга , а собаку залишив на фермі. Але Боббі не витримав розлуку, та побіг до міста та відшукав Грея. Старий узяв його до себе, прагнучи знову влаштуватися на ферму. Але за тиждень помер.
А потім стало найцікавише. Боббі днював і ночував біля могили свого господаря. В ту же годину пес приходив до їдальні містера Трейла, і той годував його.
Так тривало 9 років, докі Боббі не затримали яз бродячого собаку. Однак на той час чутки про його відданість настільки була відома, що сам лорд-мер Единбурга заплатив за звільнення собаки и подарував йому нашийник із написом Цвинтарний пес Боббі.Після цього пес без пригод охороняв могилу свого господаря аж до 1872 року, потім він помер. За тім трагічним сюжетом Уолт Дісней зняв фільм під назвою Цвинтарний пес.
Тесляре, тесляре, збудуй мені хижку
В зеленім садочку, в квітучім затишку.
Змуруй мені, муляре, піч та й рівненько,
Щоб в хаті зимою було всім тепленько.
Ти справ мені, столяре, двері й віконця,
Поріг від дороги, а вікна до сонця.
А ти мені, скляре, встав скло ясне в рамку,
Аби мені сонце світило від ранку.
Ковалю, ковалю, зготов мені ключик,
І сильні завіси, й замочок блискучий.
Я буду раденько замок відмикати,
Щоб ви не минали гостинної хати.