Розставити розділові знаки в речені. Іде Христина лугом розгортає цю трепетну сітку а навколо неї мов зелена роса розбризкуються

подарунком нам став співучий відгук.

3.На цьому уроці вчителька постійно косить скельцями у бік вікна.

4.Степан щодня ходив до озера яке було розташоване недалеко від його домівки.

Б У садку стояв крислатий розлогий клен
В Набачився ланів зелених золотих
Г Всипане зорями темне небо манило своєю загадковістю
Д Величезна скляна будівля виросла перед ним.

Позначте речення, у яких є невідокремлені означення (розділові знаки пропущено):
А Він поклав перед нею її недбало скручені покрапані парковими дощами конспекти
Б Здорові груші та яблуні подекуди розкидані між деякими горбами стоять у цвіту
В У малині лежав повержений з небес маленький ангел і тихо плакав без сліз
Г Заглиблений у конспекти Богдан не чує стуку у двері
ГГ Я пив воду свіжу холодну ще повну снів і хлюпав нею собі у лице
Д Залите місяцем відпочиває місто

А. Мабуть людині не можна відриватися від рідного берега.
Б.Сумління людське виявляється схоже на вулик його теж можна розтривожити.
В. Досі дні стояли теплі сонячні а сьогодні мов на гріх задощило.
Г.Доброго кажуть дожидати треба а лихе-само прийде.
Д. А хлібам колосистим здається немає кінця

Позначте речення,у якому відсутнє вставне слово чи словосполучення (розділові знаки пропущено):
А. З-за саду здавалося піднімалася супроти полуденного сонця велика у півнеба синя хмара
Б. Кажуть що горе об горе чіпляється
В. Либонь колись тут була рівнина
Г. Дерева видно звалені були недавно

Позначте речення, у якому перед словом "як" ставиться кома(розділові знаки пропущені
А.Мелашка була потрібна в господі як робітниця
Б.Дівчина сяяла як кущ калини
В.Дощ у жнива як пяте колесо до воза
Г.Вона як незглибна криниця,дно якої оповите памороззю віків
Д.Промені як вії сонячних очей.

Позначте рядки,у яких подано двоскладні речення:
А.Вітер морозний,обпалюючий,страшний
Б.В грудневі безпросвітні ночі читали в хаті букварі!
В.Чужих доріг ніколи не топтав
Г.Пахне гіркотою осені
Д.А Соломії не було

цих духовних оберегів з якими ми виростали й виходили в широкий і тривожний світ щоб завжди повертатися бодай у спогадах до родинного вогнища до свого посвіту.