що означае для мене слово

переступив поріг бабусиної кімнати. На підвіконні затишно буркотіло радіо. Бабусі й не видно було за ковдрами, подушками. Коли вона й не спить, однаково лежить із заплющеними очима, піднімається дуже рідко. Лице акуратне, дрібненьке, схоже на квіточку.

Роман підступив до столу з гарною, святково-легенькою скатеркою. На столі пишалась дешева, темно-синього скла ваза, лежав псалтир, якісь ліки. Стояла прикрита рушником ікона. Роман узяв її, задерев’яніло засунув за полу і, не глянувши на стару з її подушками, рвучко направився геть.

Увечері Роман відніс ікону Павлуші Ханенку. Отому, що в Канаду до родичів виїхав, як тільки стало відомо, що вже можна і нічого за це не буде. А тепер от погостювати приїхав. Каже, що в тамтешніх українців така туга за батьківщиною, що мати який сувенір з рідної України – їм за велике щастя. Хоч рушник вишиваний. Хоч ікону. І гроші вони за це ладні заплатити…

Роздивившись принесену Романом ікону, «канадець» Ханенко поклав її на стіл.

- Чи ти мене хочеш одурити, чи хто тебе кинув? – верескнув він. – Дивись.

Ханенко поклав бабусину святиню на стіл, піддів ікону зі зворотного боку ножичком, і на темному дереві забілів папірець із рівними рядками друкованих літер. «…під впливом інженери… згідно з якими архітектурний стиль… »

- Хтось узяв рівненьку дощечку, - пояснював Ханенко, - наклеїв репродукцію з журналу, а потім лаком покрив. Вийшло непогано, - хмикнув, - але на продаж не йде. Тобто, - поправився, - на сувенір не згодиться.

Коли увечері повернувся брат Антон, Роман підійшов до нього:

- Ікону давно продав?

Антон вперся поглядом у темні очі Романа.

- Давно. З рік тому, у місті.

- Нікому не скажу. Половину грошей мені оддаси, - мовив похолоділим голосом Роман і пішов до хати.

- Розказуй хоч всьому кутку, хоч на все село кричи, - насмішкувато крикнув йому в спину Антон. – Грошей тих давно немає. Гроші ті на випускний вечір пішли.

Брати встали один проти одного напружені, як покручі. Якось дивно покликала до хати мати. Бабуся напівсиділа в ліжку. Крилом голубки виглядало з-під хустинки срібне пасмо. Поруч згорбився на стільці батько. Хлопці виструнчились, між ними стала смутна мати з вологим блиском в очах.

- Діти… мої… мабуть… до ранку не доживу… - з натугою вилітали з побілілих уст слова. – Довго я… ходила… по цій землі… Живіть і ви… довго… Ікону бережіть… І вона… вас… оберігатиме…

Культура мовлення — це духовне обличчя людини. На сучасному етапі питання культури мовлення особливо гостро стоїть перед молоддю. Рівень мовної культури сприяє її вихованню як особистості. Сучасна молодь вигадує безліч нових слів для більш зручного спілкування між собою та іноді ці слова спотворюють мову. На сьогоднішній день все рідше й рідше можна зустріти молоду людину, яка вміє висловлювати свою думку не перекручуючи слова або не користуючись ненормативною лексикою. Мені здається, що не тільки молодь, але й дорослі люди часто деформують мову. Проблема культури мовлення в сучасний період є актуальною. На жаль в наш час люди все менше читають книжки та не намагаються вдосконалювати свою культуру мовлення. Серед підлітків дуже актуальна тема використання нецензурної лексики. Вони думають, що користуючись подібними словами вони легше можуть донести свої думки до інших, або цим вони здобувають визнання у своїх однолітків, але це не так. Цим вони тільки демонструють свою невихованість, неповагу до людей, яким неприємно слухати таку розмову. Молодь – це майбутнє будь-якої країни, її надія. Якщо вона буде нехтувати культурою мовлення, то на наступні покоління взагалі не можна буде сподіватись. Отже, нехай молоді хлопці та дівчата засвоять всі норми спілкування літературною мовою, не псують свою мову лихослів’ям та говорять культурно і грамотно.

А Верби, схилившись над тихим Дінцем, розчісують коси зелені.
Б На заході ще жевріло небо, а в степу вже заходила ніч.
В Липневий день мандрує пішки, казки нашіптує малечі.
Г Пішла дорога то маленькими сосновими лісками, то болотами, то полями.
2. Тире потрібно поставити між частинами складносурядного речення (розді¬лові знаки не розставлено):
А Сині роси зблискували на травах і сонце купалося на левадах.
Б Десь у хлібах кричав перепел і туман стелився од річки.
В На хвилину раптом стихли голоси і спинилися тіні.
Г Хвилина ще і схід розпише в сліпучі барви небосхил.
3.Кома не ставиться в реченні (розділові знаки не розставлено):
А На подвір'ї голосно сміються діти і пурхають горобці.
Б І жмуриться вікнами наша хатина і шепче задумливий сад.
В Жайворонок заспівав для своєї жіночки і їй теж захотілося злетітив небо.
Г Мені потрібне слово а не слава.
4.Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Зранку ми почали непокоїтися...» обрати:
А так що настрій зіпсувався на цілий день;
Б проте погода посприяла нам і цього разу;
В й обговорювати можливі перешкоди;
Г передчуваючи серйозні ускладнення.
5. Не слід ставити коми між частинами складносурядного речення (розділові знаки не розставлено):
А Рясніє дощ і падає лункіше м'яких краплин розмірене биття.
Б Знову яблуні буйно цвітуть і лунає знайомий мотив.
В Грім одгримів і солодкоюмлостю спокою віє од цвіту вишень і сирої землі.
Г Вишневі зацвіли сади і сніг пахучий падає на воду.
6. Кома перед і ставиться в реченні (розділові знаки не розставлено):
А Мова українська сповнена поетичної грації і тому досить важка для перекладу.
Б Доба Мазепи це час економічного політичного і культурного відро¬дження України після Руїни.
В Треба зазначити що економічних понять в останні десятиліття з'яв¬ляються все більше і більше.
Г Жовто-блакитні барви символізують дві першооснови буття дух і мате¬рія добро і зло вогонь і вода батько і мати.
7. Складнопідрядне речення з підрядним означальним:
А Рідну пісню треба захищати так, як захищають рідний край.
Б А доки є пісня, нікому не вдасться захмарити небо моєї душі.
В Духовність — озонова пелюстка, що так бережно огортає планету й не дає зруйнувати життя.
Г Народе мій, як добре, що ти у мене є на світі.
8. Складносурядним є речення:
А Тонкі брови, русяві дрібні кучері, рум'яні губи — усе це дихало моло¬дою парубоцькою красою.
Б Гляньмо на трепетну землю — і тоді відкриється нам на зелено-голубому обличчі планети край, схожий на серце.
В У дівчині пробуджується мати — творець нового життя.
Г Як простір немислимий без руху, так поезія неможлива без думки.
9. Яке з наведених складносурядних речень має спільний другорядний член?
А Минуло кілька недовгих хвилин, і вони сиділи поруч над водою, у гуща¬вині дикого терника на камені (С. Васильченко).
Б Був час обідньої перерви — і все живе поховалося в затінки, вщухло, принишкло (О. Гончар).
В Співають ідучи дівчата, а матері вечерять ждуть (Т. Шевченко).
Г Де-не-де біля вирв сивіє безводний полин або кущиться пахучий чебрець (О. Гончар).
10. Виділіть складнопідрядне речення, у якому засобом зв'язку є сполучник.
А Де молодий вогонь, що серце пік? (Д. Павличко).
Б У карих очах було стільки щастя, що Оксані за цілий вік не вичерпати його (Я. Качура).
В Збратав нас труд, що творить чудеса (М. Рильський).
Г Історія, що сколихнула душу, здається мені дуже значущою (Ч. Айтма-тов).

поле пісню,а я стояв та слухав,і щось тремтіло в мені.