1.Теплий літній ранок на березі річки. 2.Хлопці розробляють план дій на цей день. 3.Несподівана знахідка. 4.Необачність чи недбалість? 5.допомога прибула

 

Ніщо так не змушує задуматися як смерть близької або добре знайомої людини. Так вийшло і зі мною. Маленька десятирічна дівчинка ніяк не могла собі уявити, що сусідка, яку вона знала все своє коротке життя, раптом помре. Мама часто заходила до неї в гості, та й та не залишалася у боргу. Довгі осінні вечори протікали за кухлем чаю і нескінченними розмовами. Так тривало багато років. Неможливо було навіть уявити, що ці карі, серйозні очі, будуть закриті чиєюсь тремтячою рукою, а особа, рухоме і живе, раптом застигне, як гіпсова маска. Коли я зрозуміла, ЩО сталося, досить довго мені здавалося, що це несусвітня нісенітниця. Але ось з тих пір пройшло вже 3 роки і все стало навпаки - я не тільки можу уявити її живою, але й навіть як виглядала наша сусідка.
Це жахливо, але саме такі уроки долі роблять нас дорослішим і мудрішим, а деколи і раніше терміну.