Чому пишемо застилати, але застеляти?

звідки вона приходить? Іноді ми просто помиляємося: не так зрозуміли іншого, чогось собі навигадували. Таке стається внаслідок неоднакового сприйняття людьми різних цінностей і цілей - "люди з різних світів". Але іноді зрада - і справді зрада. І є в ній щось погане і важке. Особливо тоді, коли таким чином один намагається вивищитися за рахунок іншого. Зрадити задля того, щоб підняти власну самооцінку, вдовольнити власні егоїстичні чи нарцисичні комплекси, - тоді це й справді стається боляче й несподівано. Така зрада протікає важко, а потім залишається на все життя - відчуттям втрати чи образи. Не варто звинувачувати себе в тому, що вас зрадили, - це вибір іншої людини. Але варто знати, чому і коли це стається, якими є приховані механізми зради, якою вона буває, коли буває позитивною (а буває й таке), а коли - навпаки.

ми можимо насолоджуватися яскравим сонечком, відпочивати на пляжі (річці), влітку з'являється більше можливостей для відпочинку ніж в інші пори року... Звичайно, нема хорошого відпочинку без хорошої праці.. Особливо я люблю літні вечори. Вони такі теплі, такі рідні.. Це ідеальна пора року! Чи не так? Багато людей живуть, не цінуючи того, що вони мають.. Багато людей чекають, чекають іншу пору року, так і не помічаючи всього прекрасного в тій порі яка є на даний час.. Я люблю помічати все гарне, навіть в тих речах де гарного дуже мало, кажучи правду, я люблю всі пори року, люблю золоту осінь, не менше люблю і білосніжну зиму, люблю коли навесні все прокидається з-під білої ковдри. Але сам не знаю чому, але літо мені більш до душі, думаю, мене зрозуміють ті люди, мої однодумці, які погоджуються з моєю думкою.В розпал літа, я як завжди хочу, щоб воно не закінчувалось ніколи! Мені здається, що я назавжди закохався в цю чудову пору року! Це тільки моя думка, люди можуть не погоджуватися з моєю думкою, тому що кожна людина - це індивідуальна особа, в якої є своя думка і право на її вираження! Я поважаю думку кожної особи, і тому це пишу.. Дякую, за вашу увагу, бажаю вам удачі, і хочу побажати вам одну важливу річ, завжди цініть те, що ви маєте, що вас оточує, і ви помітете як ті речі які раніше були звичайнісіньким явищем, почнуть мінятись в кращу сторону, як вони стануть приносити вам незвичайне задоволення!

1. У недобру для серця пору я сказала комусь Люблю. 2. Я так давно
тягнуся до краси та лиш тепер посміла попросити Навчи мене ботаніко роси з
пелюсток мрій на землю не трусити. 3. Роби добро мені казала мати і чисту
совість не віддай за шмати. 4. Мене ізмалку люблять всі дерева і розуміє
бузиновий Пан чому верба від крапель кришталева мені сказала Здрастуй! крізь
туман . 5. Важка у вас мова сказав іноземець-сусід я брався за неї але не осилив
як слід. 6. Ми діждемось що прийдуть і напишуть Тут був народ і звався
Україною. 7. Запитаймо у себе Відколи з якої пори почали українці себе у собі
зневажати. 8. Чи є що золота дорожче на землі? у мудреця спитали якось
люди. 9. Дні коротшають так само непомітно як людське життя думала
мати . 10. Тепер вже я кладу тобі на плечі руки і говорю Пробач моя вина.
11. Прийшла любов до мене й тихо прошептала Все тлінне в світі все це суєта.
12. Тим-то бабуся-покійничка було каже Не стає не стає моя дитино таких
дівчат і козаків на Вкраїні як за мого дівування було. 13. Хіба щось погане
приснилося? питають мати і знову заходжуються дмухати в жарину. 14. Ось
я йду! обізвалась зима. 15. Ох голубе Лисиця застогнала Бодай би вже й не
жить як отаке терпіть . 16. Ні не клич мене весно казала я їй не чаруй і не ваб
надаремно 17. Коли шептав тобі Кохаю я був як травень молодий. 18. Час
минає! звикли ви казати. 19. Невже це він співав? здивувалася дівчина. 20. Де ви
були? запитала з тривогою. Я вже зачекалася. 21. І прошепчу тобі Кохаю… за
тебе Богу помолюсь.

смішний, сміятись, сміюся, сміхотун). Як пояснити, чому не -смі - , або чому -сміх-, куди в такому випадку дівається Х та Й?