"людину можно пiзнату по тим книжках якi вона читаэ"обгрунтуйте свою думку
5-9 класс
|
Я, вважаю, що пізнату людину по книжках яку вона читає не можна... Тому, що у людини буває різний характер(переменливий) через це і не можна пізнати людину через ту літературу яка вона чітаю
Другие вопросы из категории
:заголовок,армія,яма,читання,ранній,насіння,бездоріжжя,письменник,пір,я,сміх,мільйон,майбутнього,третього,майонез,пізнього,гедзик,наддніпрянський,підземелля,кукурудза,відзвук,передзвін,безупинний.
Читайте также
Над Мар'ївкою спочивала ніч. Могутні дуби, що густою лавою стояли понад озером, повилися густими тінями. В небі сіялися зірки й виблискували в темній, як криця, воді. В гаю цвіли весняні квітки і пахли. На березі озера, в траві, лежали Грицько і Яків, коло їх валялися розкидані по траві книжки, жмутики конвалій. Яків лежав горілиць, курив цигарку й дивився на небо. Грицько лежав до його спиною й, зіп'явшись на лікоть, дивився мрійно на воду. Лінь і втома окутала їх.
— Яків! — після довгої паузи звернувся до товариша Грицько.
Той щось муркнув собі під ніс, кинув у воду цигарку й ще пильніше став вдивлятися в небо.
— Яків! Хочеш говорити? — спитав Грицько.
— Н-не хо... — ліниво протяг той.
Замовкли. Із-за дубів став здійматися на небо місяць, червоний, великий, як червоного золота діжа; вирізалися над темною масою гаю вершечки дубів, огневими шпильками пронизалася вода. Серед тиші часом поверх води випліскувала риба, лишаючи по собі на тихому лоні розпливчаті круги. Десь скрипів віз; за гаєм, у хуторі, співали дівчата.
— Яків!.. Про що ти думаєш? — спитав знов Грицько.
— Ось глянь сюди! — промовив Яків, дивлячись на небо. — Он, бач, на небі зорі, а що там, над тими зорями?
— Там інші зорі.
— Ну, а за іншими?
— Там знов зорі.
— Зорі, та й зорі, та й зорі... а краю немає?
— Немає краю.
— От штука!.. — Яків зітхнув і замовк.
Грицько глянув на небосхил, і йому стало здаватися, що він сидить не в гаю над водою, під темним небом, а в великій-великій хаті. Стеля в тій хаті — блакитне, убите срібними бляшками небо, діл — блискуча вода в озері, темні дерева — то вінки, розвішані по стінах, а місяць, мов лампадка, тихо освітлює всю хату.
-Марійко,я іду додому,ідеш зі мною!-Мені потрібно віддати Катрусі книжки ,але вона на танцях,-відповіла Марійка.-Що робити?-Напиши їй записку і залиши на парті,-порадила Оленка.-Дякую за пораду.