Чого немає в дельфіна, але є в кита, акули, краба

2.Рідна мова - мова "Кобзаря".
3.Рідна мова в рідній школі.
4.Народу без мови немає.
Срочно надо на завтра !

Сара був син десяти, якого називали Джек. Він не любив вчитися, але любив дивитися телевізор. Сара використовується для приводу в школі в 4:30 в другій половині дня, принести Джек додому і дати йому чаю​​, але як тільки він повернувся додому, він завжди кинувся до телевізора і включив його. "Хіба ви не отримали домашню роботу, Джек?" Його мати завжди запитав його, як вона почала, щоб зробити чай. "А? О, так, я отримав трохи, "він використовував, щоб відповісти. "Я зроблю це пізніше, коли немає нічого цікавого по телевізору." Спочатку Сара дозволила Джек дивитися телевізор замість того щоб починати свою домашню роботу спочатку, але незабаром вона виявила, що він ніколи не мав невелику домашню роботу - це було завжди відмінним маємо справу і що ніколи не було часу, коли не було нічого цікавого по телевізору, так що відклавши робити свою домашню роботу на пару годин, Джек дуже втомився, щоб зробити свою домашню роботу належним чином, якщо на всіх. Сара потім вирішив зробити йому це зробити в першу чергу. Це було завжди боротьба, і часто, коли Джек корився його мати, він зробив свою роботу швидко і недбало, як він хотів, щоб закінчити його швидко і повернутися до своєї коханої телебачення. Результат був той же, коли він не залишив свою домашню роботу, поки в минулому; погана робота, що і був покараний на наступний день в школі, отримуючи низькі оцінки, або тому, що його домашнє завдання було повно помилок, або тому, що він не знав, роботу, яку він повинен був підготували напередодні. Одного вечора наука домашня Джека про відомих винахідників, як Томас Едісон, який зробив важливі відкриття та винаходи в галузі електрики. Коли він був домашнє завдання, яке складалося з вивчення фактів, його мати почала випробовувати його, коли він закінчив, щоб спробувати, щоб переконатися, що він дійсно зробив роботу належним чином і не залишилося нічого з, і це було те, що вона зробила в цей раз. Вона не дала йому зупинитися, поки вона не була впевнена, що він знав, що в своїй книзі. Але на цей раз, це було менш битви, ніж зазвичай, щоб зробити Джек сісти і подивимося, що він дізнався ретельно, тому що він мав сильну зв'язок з телебачення. В клас на наступний день, учитель сказав Джеку, "те, що деякі з речей, які Томас Едісон зробив для науки?" "Ну," Джек відповів щасливо, "насамперед, якби не Едісон, ми б все дивитися телевізор при свічках".

Берізка. Дуб виріс міцним і могутнім, з північного боку схилу до річки, а біла Берізка виросла ніжною і стрункою, майже біля самої води.

Щороку Дуб з нетерпінням чекав сезону літніх відпусток, коли приїдуть люди і почнуть свій активний відпочинок. Дубу, звичайно, було не зрозуміло, чому люди так поводяться. Особливо дивним здавалося те, що вдень люди випускали з роту багато диму, в той час як він, могутній дуб, ночами виробляв для них кисень. Але, незважаючи ні на що, він був щасливий створювати для них тінь у спекотний день і впускати жолуді, щоб діти могли ними гратися.

Але одного разу в тому лісі сталося нещастя. Один відпочиваючий чогось випив і, через необережність, забув загасити недопалок від своєї цигарки. І в лісі почалася жахлива пожежа. Диму було стільки, що блакитного неба не було видно зовсім. А спека стояла така страшна, що ніхто з дерев вже й не сподівався вижити.

Добре, що відпочиваючих було багато, і вогонь помітили відразу. Пожежники приїхали швидко і моментом впоралися з такою страшною небезпекою, як пожежа у лісі. Але у багатьох дерев встигла обгоріти кора.

Коли пожежники поїхали і метушня вляглася, Дуб подумав: «Скільки ж часу тепер знадобиться всьому лісу, щоб переробити цей дим в чисте повітря! І скільки згоріло жолудів, з яких вже наступного року могли б вирости молоді дубочки!»

На щастя, до нашого Дуба вогонь не дійшов, і Дуб знову замислився: «Скільки ж часу потрібно Людині, щоб вона прийшла до тверезого способу життя?»

Не знайшовши відповіді, він звернувся до Берізки:

— Послухай, я такий сильний і могутній, а нічого зробити не можу, щоб цього більше не повторилося.

А Берізка йому й відповідає:

— Так робити-то, власне, нічого й не треба. Тому, що людина — це така істота, яка вчиться на своїх помилках. І стільки століть витрачає час на знищення свого здоров'я. А потім розповідає, що тільки дурні вчаться на своїх помилках, вважаючи себе найрозумнішою істотою на планеті. Скажи, яка ж вона після цього Homo Sapiens? Адже дивися, як просто живемо ми, в гармонії з природою, і як вона про нас піклується, якщо їй не заважає людина.

А далі вона розповіла про те, що видно їй зі свого бережка. І як було б добре, якби Людина поводилася по-іншому, якби всі люди жили тверезо...

Автор оповідання: О.А.Видиборець

* * *

Що саме розповіла Берізка Дубу далі, нам поки що не відомо. Пропонуємо Вам самим спробувати про це подумати і написати продовження цієї історії.

Ми віримо, що з Ваших розповідей вийде найкраща казка