коли пишуть в кинци диеслова - сь, а коли - ся, наприклад: опустилось чи опустилося?

А
А священ..ий, довгождан..ий, блажен..ий, спросон..я;

Б
Б подорож..ю, Поволж..я, пам'ят..ю, суцвіт..я;

В
В л..яний, зран..я, він..ицький, об..ризкати;

Г
Г безліч..ю, юн..ат, розкіш..ю, жовч..ю.

19.
Позначте рядок, у якому всі слова пишуться з подвоєними літерами:

А
А зран..я, безсмерт..я, пісен..ий, прочитан..ий;

Б
Б довгождан..ий, блажен..ий, згуртован..ий, височен..ий;

В
В страшен..ий, картин..ий, міськ..ом, від..зеркалити;

Г
Г стат..ей, жит..єдайний, облич.., роздоріж..я.

20.
Позначте рядок, у якому в усіх словах іншомовного походження відбувається
подвоєння:

А
А Рус..о, мул..а, пен..і, барок..о;

Б
Б Кас..андра, мадон..а, антен..а, ван..а;

В
В Марок..о, ман..а, Калькут..а, гол..андський;

Г
Г Брюс..ель, Одіс..ей, конр..еволюція, трас..а.

переступив поріг бабусиної кімнати. На підвіконні затишно буркотіло радіо. Бабусі й не видно було за ковдрами, подушками. Коли вона й не спить, однаково лежить із заплющеними очима, піднімається дуже рідко. Лице акуратне, дрібненьке, схоже на квіточку.

Роман підступив до столу з гарною, святково-легенькою скатеркою. На столі пишалась дешева, темно-синього скла ваза, лежав псалтир, якісь ліки. Стояла прикрита рушником ікона. Роман узяв її, задерев’яніло засунув за полу і, не глянувши на стару з її подушками, рвучко направився геть.

Увечері Роман відніс ікону Павлуші Ханенку. Отому, що в Канаду до родичів виїхав, як тільки стало відомо, що вже можна і нічого за це не буде. А тепер от погостювати приїхав. Каже, що в тамтешніх українців така туга за батьківщиною, що мати який сувенір з рідної України – їм за велике щастя. Хоч рушник вишиваний. Хоч ікону. І гроші вони за це ладні заплатити…

Роздивившись принесену Романом ікону, «канадець» Ханенко поклав її на стіл.

- Чи ти мене хочеш одурити, чи хто тебе кинув? – верескнув він. – Дивись.

Ханенко поклав бабусину святиню на стіл, піддів ікону зі зворотного боку ножичком, і на темному дереві забілів папірець із рівними рядками друкованих літер. «…під впливом інженери… згідно з якими архітектурний стиль… »

- Хтось узяв рівненьку дощечку, - пояснював Ханенко, - наклеїв репродукцію з журналу, а потім лаком покрив. Вийшло непогано, - хмикнув, - але на продаж не йде. Тобто, - поправився, - на сувенір не згодиться.

Коли увечері повернувся брат Антон, Роман підійшов до нього:

- Ікону давно продав?

Антон вперся поглядом у темні очі Романа.

- Давно. З рік тому, у місті.

- Нікому не скажу. Половину грошей мені оддаси, - мовив похолоділим голосом Роман і пішов до хати.

- Розказуй хоч всьому кутку, хоч на все село кричи, - насмішкувато крикнув йому в спину Антон. – Грошей тих давно немає. Гроші ті на випускний вечір пішли.

Брати встали один проти одного напружені, як покручі. Якось дивно покликала до хати мати. Бабуся напівсиділа в ліжку. Крилом голубки виглядало з-під хустинки срібне пасмо. Поруч згорбився на стільці батько. Хлопці виструнчились, між ними стала смутна мати з вологим блиском в очах.

- Діти… мої… мабуть… до ранку не доживу… - з натугою вилітали з побілілих уст слова. – Довго я… ходила… по цій землі… Живіть і ви… довго… Ікону бережіть… І вона… вас… оберігатиме…

(аби) хто, (аби)куди, (аби)кого ,(аби)де, ні(до)чого, (ні) який ,(ні)де, (ні)коли, який(сь), котрий(сь), (де)кілька, (де)який ,ні(за)що ,(ні)звідки, (ні)як, (казна)де, (казна)хто, (казна)коли, (казна)що, ні(від)кого, де(небудь), який(небудь), чий(небудь) ,чий(небудь), (будь)який, (будь)де ,(будь)як, (будь)що, скільки(небудь) ,скількі(сь).

скупо роняючи краплину за

мене приїжджає приятель і розповідає про свої пригоди. 4. Коли розмова починається, у приміщенні всі затихли.