Твір на тему"Зимова краса"

+ 0 -

Kristina4655

18 окт. 2014 г., 15:32:59 (9 лет назад)

 що люди люблять зиму? Звичайно, за красу зимової природи – засніжені вулиці й дерева, малюнки на вікнах, сліпуче сонце, що відбивається від льодяної поверхні річок... Я народився і все життя провів у місті, і навіть тут зима відчутно прикрашає звичні вулиці й сірі багатоповерхівки. Сніг ховає під собою всі негарні речі, що є у великих містах – не дуже чисті узбіччя, ями на дорогах, електричні стовпи, непоказні будівлі тощо.Проте найбільше враження справляє зима у лісі, яку я, нажаль, бачив тільки на фотографіях – календарях та картках. Серед них мені більш за все подобаються такі: височенні ялинки, вкриті пухким снігом, велично стоять на схилі блакитних гір, а крізь їхні віти пробиваються проміні сонця, що заходить. Небо низьке й прикрите хмарами, проте неповністю, і місцями видно клаптики ясного блакитного неба. Відчувається такий безмежний спокій, велична краса, здається, навіть, що ти відчуваєш морозне повітря. Снігу там, мабуть, по пояс, він товстих килимом покриває землю, та під ним вгадуються непевні обриси низьких кущів, великого каміння, повалених дерев.На кожній вітці кожної ялини лежить сніг, ніби домальований пензлем художника, і прозоре повітря має блакитний відтінок. Кудись вдаль веде широка розкатана дорога, на якій цілими годинами не видно жодної автівки, жодного подорожнього, а по узбіччях цілі кучугури снігу.  Такий зимовий пейзаж ніби запрошує до подорожі – ставай на лижі та вперед! Або сідай у авто та насолоджуйся чарівною природою, бери фотокамеру та збережи цю зимову красу назавжди.

+ 0 -

лизий

18 окт. 2014 г., 17:02:07 (9 лет назад)

Справжня зима. Зовсім не холодно, тому що ми за перший місяць вже звикли до морозу, і глядячи на зимову красу, хочеться вибігти на вулицю та нескінченно милуватися прекрасною природою. Причому милуватися хочеться не тою жорстокою зимою, яка заморожує пташок та маленьких звіряток, насилає на людей хвороби та навіть носа не дає висунути на вулицю. Хочеться милуватися лагідною, доброю, привітливою дівчиною, яка припорошує білим, прозорим і невагомим сніговим покривалом. Ця дівчина спускається на землю білосніжним лебедем, вдягнутим у пухнату ніжну білу шубку. Вона завжди прилітає без запрошення, вкриває і прикрашає кущі та дерева стильним пухнастим одягом. Кінчиком рожевого носика зими-лебедя може бути прибита морозом калина, журавлина і горобина. А особливо зима любить ялинки, які вже не перше століття вважаються нашими співвітчизниками символом зими, символом нового року і нових сподівань. Зима їх прикрашає найдужче, найщільніше, роблячи з цих величних дерев справжніх красунь, розписаних білосніжними візерунками. А поряд з ялинками туляться тендітні, крихкі березки, які вдягають на себе надзвичайні прикраси з інею. Якщо піти взимку до лісу, то там можна побачити справжню казку, з якої не хочеться повертатися у метушливе місто і знову включатися у звичайне життя. Зимова природа у гарний сонячний день нагадує новорічне диво. Тоненькі, ламкі гілочки дерев, які були ослаблені осінньою мрякою, вкриваються сніговою пухкою ковдрою, яка заколихує їх своїм теплом.