Зробити повний синтаксичний розбір одного речення, А життя було усюди і на землі і у воді і вповітрі , Вставляючи де потрібно розділові знаки
5-9 класс
|
А життя було усюди: і на землі, і у воді, і в повітрі.
Життя - підмет, іменник
Було - присудок, дієслово
усюди - обставина, прислівник
на землі - іменник з прийменникм, обставина
Другие вопросы из категории
Читайте также
зробити повний синтаксичний розбір одного з реченнь
1. Жит.я (В,в).ликого (К,к)обзаря не(мовби) своєрідний
моральний кодекс поезії Шевченка роблять. людей кра.ими ласкавіш.ми
добро(зичливіш.ми).
2. Твори Шевченка говорив Костянтин Станіславс.кий віч.но будитимут. у сер.цях людей благоро.ні в.ликі почут.я.
3. Творч.сть Тараса Шевченка має (не)тільк. Літературно(мистець.ке) а й в.личезне суспіль.не значен.я (За Б.Степанишиним).
II.Виконати синтаксичний розбір останнього речення попереднього завдання.
- знову пісню співає сосна золота. 3. язик - мій ворог : він раніше розуму говорить.
ПОРЯДОК РАЗБОРУ
1. Указати що речення безсполучникове.
2. Схарактеризувати речення за метою висловлювання та емоційним забарвленням.
3.Визначити кількість частин що входять до складу речення.
4. Указати смислові відношення між частинами.
5. Указати розділові знаки між частинами.
6. Накреслити схему.
7. Розібрати кожну частину як просте речення.
Схарактеризувати речення за метою висловлювання та емоційним забарвленням.
3.Визначити кількість частин що входять до складу речення.
4. Указати смислові відношення між частинами.
5. Указати розділові знаки між частинами.
6. Накреслити схему.
7. Розібрати кожну частину як просте речення.
1. Зайде сонце - Катерина по садочку ходить. 2. Ген від моря до гаю налилися жита - знову пісню співає сосна золота. 3. язик - мій ворог : він раніше розуму говорить.
Зробіть синтаксичний розбір останнього речення.
1. Звісно всі слова тут добрі але ти своє знайди. 2. Знов прибули до нашої шпаківні мабуть її хазяї. 3. Так минули прудкобіжно може дні а може тижні. 4. Проста здається думка але цінна. 5. Дивлюсь на зорі опівнічні на жаль вони також не вічні. 6. Росинка у траву спросоння певно впала. 7. Бувало сядемо до столу наллє нам мати молока.