Разтавте розділові знаки, зробіть синтаксичний розбір , написати над кожним словом частину мови
5-9 класс
|
Вихованка господаря Текля ясна блондинка з лукавими очима й кирпатим носиком ішла під руку з дочкою Младоповича Веронікою гарненькою шатенкою
Вихованка господаря Текля , ясна блондинка з лукавими очима й кирпатим носиком, ішла під руку з дочкою Младоповича Веронікою - гарненькою шатенкою
Другие вопросы из категории
1. Пройшов крізь сіто й решето.
2. Стовкла воду в ступі.
3. Заробив, як комар надзижчав.
4. Оце пошила: на кота мале, а на пса велике.
5. Люди працювали, а він повітрям торгував.
6. Зачепилася за пень, простояла цілий день.
7. Не мав що робити, пішов воду гатити.
8. Тільки й діла зробила, що рукава засучила.
9. Захворів на хитрощі.
10. Як їв, то упрів, як працював, то задрімав.
11. Зачинили мудреці вовка між вівці.
Заранее благодарю!
Читайте также
розділові знаки, зробити синтаксичний розбір, надписати над
кожним словом частину мови.
Вихованка господаря Варя ясна блондинка з лукавими очима й
кирпатим носиком ішла під руку з дочкою Максимовича Веронікою гарненькою
шатенкою.
Зробіть синтаксичний розбір останнього речення.
1. Звісно всі слова тут добрі але ти своє знайди. 2. Знов прибули до нашої шпаківні мабуть її хазяї. 3. Так минули прудкобіжно може дні а може тижні. 4. Проста здається думка але цінна. 5. Дивлюсь на зорі опівнічні на жаль вони також не вічні. 6. Росинка у траву спросоння певно впала. 7. Бувало сядемо до столу наллє нам мати молока.
Вепр затравлений
собаками загнаний на списи стікаючи гарячою кров’ю в останній несамовитості
гриз залізо наконечників трощив дерево списівищ. Його випружене тіло лиховісно
скрикувало в тисячних вогнях, воно ось-ось мало вибухнути червоною кривавістю.
Але звір видно відчував наближення останньої миті. Він не хотів смерті прагнув
уникнути того кінця, після якого вже не буває початку. Переповнений передсмертним
риком він жахнув з кола знищення. Його
затьмарені болем очі все ж здобулися на ще одне зусилля, щоб забачити вільний
проміжок. Задране в лютій зневазі рило хапливо нюшило дорогу, заволохатілі вуха
вловлювали щонайменші продихи лісового повіву волі. Умить лишив кабан у тій
улоговині людей собак гострі довгі списи і помчав по схилу вгору, де самотньо
приглядався до ловів князь Ярослав (П. Загребельний).
характеристику всій конструкції й компонентам як простим реченням - це не дуже важливо, але яякщо зробите, то буде дуже добре))
Коли тебе мужність покине крилата байдужість підступить душа обміліє знайди безіменну (без/іме...у) могилу солдата і вічний вогонь що над ним племеніє.
просторі людина звір і квітка і блакить