вибачити людині образу можна а зраду ніколи

повинні бути єдиним цілим.

Я так думаю, тому що людина, взагалі-то, є тільки «дитиною» природи. Мати-природа народила людину, як і її менших братів та сестер: звірів, пташок, дерев, квітів тощо. І, на мою думку, неправильним та хибним є те, що людина вирішила нібито вона вища за природу та може керувати нею. Люди зовсім знахабніли, бо вважають, що природа їм навіть щось винна. А це не так, мало того, що природа породила людину, дозволила їй жити на своїх просторах, милуватися її краєвидами, так вона ще й дозволила людині, заради виживання, харчуватися братами своїми меншими. Чому ж ми люди цього не цінуємо? Я майже впевнена, що зараз не знайдеться жодної людини, яка б покинула промислові центри міста заради життя в гармонії з природою, як колись.

До цих роздумів мене наштовхнули твори Хемінгуея «Старий і море» та Кавабата Ясунарі «Тисяча журавлів». Цих письменників особливо хвилювали відносини людини з природою. Наприклад, Кавабату Ясунарі хвилювала доля людини у стрімкому світі машин і технічних зручностей, що віддаляли особистість від природи і вікових традицій. Тому він вирішив написати свою повість «Тисяча журавлів», в якій природа посідає особливе місце. Життя природи і
людини, на думку письменника, поєднані невидимими ланцюгами. Усвідомлення цього первісного невід'ємного зв'язку надзвичайно важливе для митця. З ним пов'язане і відчуття ритму цілісного світу, що дозволяє проникати у закони природи, жити з нею одним життям, не відступаючи від природного єства, не створюючи дисгармонії, дисонансу, розладу з нею, а значить, і з самим собою. Кавабата закликає
вчитися у природи, проникати в її таємниці, він бачить у
спілкуванні з природою шлях до морального та естетичного вдосконалення людини. А Хемінгуей у своїй повісті-притчі «Старий і море» показує, що людина є частиною природи. Через головного героя твору – рибалку Сантьяго він доносить до людини розуміння того, що вона несе за свої вчинки відповідальність перед природою. Наприклад, старого рибалку навіть обтяжує думка про те, що людина вимагає їжі в моря. Хемінгуей доводить, що люди повинні розуміти свій вічний зв'язок з природою та керуватися совістю та розумом у стосунках з нею.

Отже, читаючи твори Хемінгуея та Кавабати Ясунарі, я остаточно переконалась в тому, що людина повинна жити в гармонії з природою. В тому, що людина не має права забувати про свою відповідальність перед природою. Та людина не повинна вважати, що вона є вищою за природу. Якщо ніколи не забувати цих порад видатних письменників, людство наладить свої стосунки з матінкою-природою і буде жити з нею в злагоді та любові.

батьківських порад і, між іншим, потім шкодуе про це. Щоправда, не завжди."

батьківських порад і, між іншим, потім шкодуе про це. Щоправда, не завжди."

звідки вона приходить? Іноді ми просто помиляємося: не так зрозуміли іншого, чогось собі навигадували. Таке стається внаслідок неоднакового сприйняття людьми різних цінностей і цілей - "люди з різних світів". Але іноді зрада - і справді зрада. І є в ній щось погане і важке. Особливо тоді, коли таким чином один намагається вивищитися за рахунок іншого. Зрадити задля того, щоб підняти власну самооцінку, вдовольнити власні егоїстичні чи нарцисичні комплекси, - тоді це й справді стається боляче й несподівано. Така зрада протікає важко, а потім залишається на все життя - відчуттям втрати чи образи. Не варто звинувачувати себе в тому, що вас зрадили, - це вибір іншої людини. Але варто знати, чому і коли це стається, якими є приховані механізми зради, якою вона буває, коли буває позитивною (а буває й таке), а коли - навпаки.

Як можна зробити зауваження учневі, особі, старшій за віком, своєму другові?