Треба 2-3 речення з дієприслівниковим зворотом (але не слова якогось письменника)

передхристиянських часів. Орнамент на них переважно геометричний: трикутники, спіралі, кола, сорок гілок тощо. Усе це - знаки різних ритуалів або священні числа. Число сорок, наприклад, пояснюється сорокаденним постом або існуванням сорока святих мучеників. Професор М.Ф.Сумцов поділив орнаменти писанок на такі види: геометричні, рослинні, зоологічні, антропологічні та побутові. Дослідник К.В.Больсуновський пропонував прийняти в основу класифікації писанок такі назви, які подають самі писанкарки, а саме: «трав’янки», «голубці», «гребінчик», «хрестик», «безконечник».

Спосіб виготовлення писанок вимагає неабиякого хисту: малювати на опуклій поверхні яйця значно тяжче, ніж на рівній поверхні полотна чи паперу. Інструментом для виготовлення писанок є «кісточка» - паличка з бляшаною трубкою на кінці’. На сирому яйці кісточкою вимальовують розтопленим воском ті місця, що їх. треба лишити незафарбованими: обвідки, Крапки та оперізування. Спочатку фарбують яйце в ясній фарбі, наприклад у жовтій. Після цього яйце виймають з фарби, і кладуть, щоб висохло. Потім наводять віск на ті місця, що мають лишитися жовтими, і фарбують у темнішій фарбі. Коли вже малюнок закінчений, писанки складають у череп’яну миску і кладуть у піч з температурою 35-40° Цельсія. Коли віск розтопиться і спливе з яйця, писанка готова. На Полтавщині є легенда, що писанки писала Мати Божа ще тоді, як Ісус маленьким був. «Дитина дуже тішилася тими цяцьками»,- говориться в ній.