Природне явище, яке не буває влітку?

А)Ми обрали більш складний маршрут
Б)Задача розв 'язана самим простим способом
В)Цей вид спорту найбільше травматичний
Г)Він полілився зі мною найзаповітнішою мрією

Чудові степи білоцерківські прекрасно тут ранньої весни коли прокидається земля коли все на степу наливається життєдайним соком починає рости тягнеться буйно до сонця чудові ці степи влітку коли шумлять хліба коли жайворонки весело заливаються в небі коли до млості припікає сонце величний цей степ восени коли поля готові віддати свої незчисленні багатства коли з тріском лопаються на баштанах дивовижні великі кавуни і тече з них густий медовий сік коли цвітуть пізні гречки і п’янять та бадьорять їх пахощі людину (За С. Скляренком).

Вепр затравлений
собаками загнаний на списи стікаючи гарячою кров’ю в останній несамовитості
гриз залізо наконечників трощив дерево списівищ. Його випружене тіло лиховісно
скрикувало в тисячних вогнях, воно ось-ось мало вибухнути червоною кривавістю.
Але звір видно відчував наближення останньої миті. Він не хотів смерті прагнув
уникнути того кінця, після якого вже не буває початку. Переповнений передсмертним
риком він жахнув з кола знищення. Його
затьмарені болем очі все ж здобулися на ще одне зусилля, щоб забачити вільний
проміжок. Задране в лютій зневазі рило хапливо нюшило дорогу, заволохатілі вуха
вловлювали щонайменші продихи лісового повіву волі. Умить лишив кабан у тій
улоговині людей собак гострі довгі списи і помчав по схилу вгору, де самотньо
приглядався до ловів князь Ярослав (П. Загребельний).