мати звоне вчителю и каже що її захворів
10-11 класс
|
син, болить горло і висока температура)))
Другие вопросы из категории
не бачать розколин небезпечних...
Допоможіть! Це дуже терміново!!
Мне нужен текст записаний повністю транскрипцією. Допоможіть!
Читайте также
переступив поріг бабусиної кімнати. На підвіконні затишно буркотіло радіо. Бабусі й не видно було за ковдрами, подушками. Коли вона й не спить, однаково лежить із заплющеними очима, піднімається дуже рідко. Лице акуратне, дрібненьке, схоже на квіточку.
Роман підступив до столу з гарною, святково-легенькою скатеркою. На столі пишалась дешева, темно-синього скла ваза, лежав псалтир, якісь ліки. Стояла прикрита рушником ікона. Роман узяв її, задерев’яніло засунув за полу і, не глянувши на стару з її подушками, рвучко направився геть.
Увечері Роман відніс ікону Павлуші Ханенку. Отому, що в Канаду до родичів виїхав, як тільки стало відомо, що вже можна і нічого за це не буде. А тепер от погостювати приїхав. Каже, що в тамтешніх українців така туга за батьківщиною, що мати який сувенір з рідної України – їм за велике щастя. Хоч рушник вишиваний. Хоч ікону. І гроші вони за це ладні заплатити…
Роздивившись принесену Романом ікону, «канадець» Ханенко поклав її на стіл.
- Чи ти мене хочеш одурити, чи хто тебе кинув? – верескнув він. – Дивись.
Ханенко поклав бабусину святиню на стіл, піддів ікону зі зворотного боку ножичком, і на темному дереві забілів папірець із рівними рядками друкованих літер. «…під впливом інженери… згідно з якими архітектурний стиль… »
- Хтось узяв рівненьку дощечку, - пояснював Ханенко, - наклеїв репродукцію з журналу, а потім лаком покрив. Вийшло непогано, - хмикнув, - але на продаж не йде. Тобто, - поправився, - на сувенір не згодиться.
Коли увечері повернувся брат Антон, Роман підійшов до нього:
- Ікону давно продав?
Антон вперся поглядом у темні очі Романа.
- Давно. З рік тому, у місті.
- Нікому не скажу. Половину грошей мені оддаси, - мовив похолоділим голосом Роман і пішов до хати.
- Розказуй хоч всьому кутку, хоч на все село кричи, - насмішкувато крикнув йому в спину Антон. – Грошей тих давно немає. Гроші ті на випускний вечір пішли.
Брати встали один проти одного напружені, як покручі. Якось дивно покликала до хати мати. Бабуся напівсиділа в ліжку. Крилом голубки виглядало з-під хустинки срібне пасмо. Поруч згорбився на стільці батько. Хлопці виструнчились, між ними стала смутна мати з вологим блиском в очах.
- Діти… мої… мабуть… до ранку не доживу… - з натугою вилітали з побілілих уст слова. – Довго я… ходила… по цій землі… Живіть і ви… довго… Ікону бережіть… І вона… вас… оберігатиме…
зроблю.Як трохи підросту то почну засаджувати деревами і кущами отой пустир.І там виросте гайок.А в тому гайку я збудую...Я ще не знаю що саме збудую але точно знаю що там діти влаштовуватимуть фантастичні ігри .Е...Я ще про таке не думаю...Ще рано. -------
А Мудрість, кажуть, приходить з роками.
Б Про людину кажуть, що вона велетень, бог, гігант.
В Наче зачарований велетень, стояв ліс, опушений білим інеєм.
Г Грими, моя пісне могутня, ясна, на всім українськім роздоллі.
2.Поширеним є речення:
А) Хай кожен із вас заспіває.
Б) Вони будуть відпочивати.
В) Тут весело.
Г) Хлопець виявився не ликом шитий.
3.Вид складного речення
А Хто хоче багато знати,-тому треба мало спати.
Б Праця чоловіка годує,а лінь марнує.
В Без діла жить-тільки небо коптить.
4.
А Уже потемніли степи і сутінки стали густими.
Б Дув теплий вітер,і і в небесній блакиті весну славили жайворонки.
В Весна пролетіла світом,і літо спішить услід.
Одні кажуть, що друзі перевіряються в біді.
Інші наполягають на тому, що справжній друг той, хто може порадіти за твої
успіхи. Чи є місце заздрощам у товариських стосунках?
З тихим дзвоном упали перші краплини, все стрепенулося, і вже широкою чарівною музикою зашумів дощ, про який кажуть, що це сиплеться з неба золото (О. Гончар).