З далекого моря занесло хмаринку .

ле кне ка га ка ле со га лі ме си так ро ли тро ка ця

спiвають лебединi крила. Я прислухаюсь до їхнього спiву, i менi теж хочеться полетiти за лебедями, тому й пiдiймаю руки, наче крила. I радiсть, i смуток, i срiбний передзвiн огортають та й огортають мене своїм снуванням.

Я стаю нiби меншим, а навколо бiльшає, росте i мiниться увесь свiт: i загачене бiлими хмарами небо, i одноногi скрипучi журавлi, що нiкуди не полетять, i полатанi веселим зеленим мохом стрiхи, i блакитна дiброва пiд селом, i чорнотiла земля, що пробилася з-пiд снiгу.

I цей увесь свiт тріпоче, мiниться в моїх очах i вiддаляє та й вiддаляє лебедiв. Але я не хочу, щоб вони відлiтали вiд нас. От коли б якимсь дивом послухали мене: зробили круг над селом i знову пролетiли над нашою хатою. А в цей час надi мною твориться диво: хтось невидимим смичком провiв по синьому пiднебессi, по бiлих хмарах, i вони забринiли, як скрипка. Я тягнусь догори i сам собi не вiрю: знову над нашою хатою пролiтають лебедi!


вопрос....знайди у текстi п'ять iменникiв. Вы знаете вiдмiнок кожного з них ,назви початкову форму.

Полум`я яскраве хмары над безоднэ палають море як
складить реченя плиз

додолу верби гне високі

горами хвилю підійма

І білий місяць на ту пору

із хмари де-де виглядав

неначе човен в синім морі

то виринав то потопав