твір- опис Мій сад

+ 0 -

ащна

04 февр. 2017 г., 22:09:18 (7 лет назад)

Моя родина пишається нашим фруктовим садом. Його садили кілька поколінь нашого роду. Сад упритул підступає до будинку — теж дуже старого. У вікна заглядають вишневі дерева. Можна дотягтися рукою з вікна і нарвати жменьку вишень. В інше вікно скребеться яблунька. Є в нашому саду грушеві, абрикосові, сливові дерева. Коли вони цвітуть, у кімнату ллється не тільки аромат, але й світло. У саду привілля бджолам, метеликам, не кажучи вже про птахів. УЯ підійшов до яблуні, де був прикріплений ще один новий пташиний будиночок. Виявилося, що і він став заселений. От чудеса! Я поспішив з радісною звісткою додому. А в обід ми накрили просто в саду стіл і влаштували маленьке сімейне свято на честь прильоту шпаків. 
 нашому саду вже давно оселилися шпаки. Шпаківні для цих співучих перелітних птахів робив мій дід, коли сам був не набагато старший мене. Вони потемніли від дощів і часу й постаріли. От і вирішили ми з батьком зробити нові шпаківні. Кілька днів стругали, пиляли, збивали дощечки. Вийшли ладні житла для шпаків. Квапилися закріпити їх на дереві до прильоту птахів. Старі шпаківні зняли й поклали в сараї. Йшли дні, у сусідських шпаківнях уже щосили господарювали пернаті, а наші пустували. "Напевно, ми щось не так зробили", — міркували ми з батьком. Я часто виходив у сад і з надією дивився на шпаківню. Одного разу якийсь шпак присів неподалік від будиночка на гілці. Здається, до нього от-от прилетить подруга, і вони займуть житло, що пустує. Однак шпак посидів і полетів хтозна-куди. "А що коли ми повернемо на місце старі шпаківні?" — звернувся я до тата. Він погодився зі мною. І незабаром у цих шпаківнях закипіло життя: там щосили господарювали шпаки. Нові будиночки теж залитися. Ми вже не чекали, що в них хтось оселиться. Одного разу я випадково кинув погляд на нову шпаківню і зупинився як укопаний: відтіля доносилися голоси шпаків! Вони то вилітали зі свого житла, то поверталися. 

+ 0 -

Jna199717

04 февр. 2017 г., 22:43:22 (7 лет назад)

Сад - саме улюблене місце влітку. Усе дерева в саду вже перецвіли, і починають поспівати плоди. Які дерева ростуть у наших садах? Саме улюблене й популярне дерево - яблуня. Ще дерева, що часто зустрічається в саду - груша, слива, на півдні Росії - абрикос. Ну й, звичайно, вишня, недарма ж Чехов написав целую п'єсу за назвою "Вишневий сад". А в куті саду часто розбивають малинники

Такий є в моєї бабусі в селі. І я все літо звичайно проводжу в цьому саду. Ми з родителями на два тижні в серпні їздимо на море, а інший час я залишаюся в бабусі. Улітку я люблю прокинутися рано й вийти босоніж у двір, а звідти в - сад. Трава під деревами мокра від роси, хоча сонце вже починає припікати. За годину трава висихає. Бабуся готовить сніданок - кашу або млинці й ми їмо їх прямо в саду, за невеликим білим столиком. Я небагато допомагаю їй після сніданку, а потім беру покривало й книжку і йду в сад читати. Або просто падаю у високу траву й дивлюся в небо й мрію про щось дуже гарному. А можна забратися в малинники й довго збирати там малину. Мені здається, це сама смачна ягода, і така гарна

А моє саме улюблене дерево - стара висока груша. Там є дві гілки, які як би перехрещуються між собою, і бабуся дозволила мені зробити там свій "будиночок". Він дуже простій: усього лише навіс і кілька дощок замість підлоги, але я дуже люблю там сидіти й читати або щось придумувати. Я взагалі люблю лазити по деревах. Але на сливу я ніколи не залажу: на її стовбурі занадто багато клейковини, забруднишся й потім довго не можеш відмитися

У сусідніх дворах теж є діти, які приїжджають на літо до своїх бабусь. Ми все між собою дружимо. Найбільше ми любимо грати в козаків-розбійників, бігаючи по садах, ховатися в траві й за деревами. а ще в одному дереві є дупло, там ми відправляємо записки один одному. Найперші яблука, які з'являються в бабусинім саду - білий налив. Вони такі соковиті, трошки кислуваті. Вони поспівають дуже швидко, за тиждень - тільки почалися й уже закінчилися й зберігати їх довго не можна. І бабуся варить із них повидло. Узимку вона пече з ним пиріжки

У нашім саду шістнадцять дерев. А ще в бабусі ростуть квіти, які треба поливати. Це цинии й троянди. Коли я на канікулах - це мій обов'язок. Я набираю воду з колодязя й біжу із цебром, розливаючи половину на себе. Улітку, коли пекуче, це дуже приємно. Але на квіти воду потрібно лити дуже обережно. По вечорах лісовий сад наповнюється шумом. Навіть важко повірити, що комахи такими маленькими крильцями можуть так скрекотати, видавати такі голосні звуки. А ще іноді прилітають світлячки - маленькі жучки-ліхтарики. Я їх дуже люблю