Діалог про один з видів мистецтва наприклад:графіка,архітектура,живопис и т.д
5-9 класс
|
доброе утро.
и вам , доброе утро.
как настроение?
отличное.
я рада за тебя.
спасибо.
давай поговорим об искусстве.
искусство-это музыка, театр, живопись...
что ты можешь сказать о живописи?
живопись-это что-то священное. художник рисует не то, что видит, а то, что чувствует
.а каких ты знаешь талантливых живописцев?
Виктор Васнецов, Исаак Левитан.
ты умеешь петь?
я умею только разговаривать.
разговариваешь ты довольно хорошо.
хм...
ты со мной не согласна?
почему не согласна?
ты как то странно хмыкнула.
ничего странного, в принципе.
к сожалению мне пора с тобой прощаться.
до свидания.
и вам, всего доброго.
Другие вопросы из категории
Бідолаха Мурашка не встиг заховатися від рясного дощу
Читайте также
друкарень, не мали можливості говорити про себе правду. Моральної ж кривди не знає тільки той народ, який може та вміє пізнавати себе сам, сам осягати власну історію, плекати власну культуру. Коли ж його історію тлумачить йому загарбник, то, ясна річ, що тлумачитиме її за власним розумінням та баченням, на користь собі.
Істина, здавалося б, абеткова, і ми пережили її силу на своїй, як то кажуть, шкурі.
Мабуть, через це в українській свідомості витворилося кілька світоглядних деформацій. Одні з нас беззастережно приймали імперські схеми й тлумачення нашої історії і на цій основі навчалися самі, навчали своїх дітей, онуків і правнуків. Так з’явилися люди байдужі, а то й ворожі до національних цінностей. Інші з нас бачили свою історію гіпертрофовано, вірили ненауковим міфам та легендам, вбачали в своїй землі ледве не пуп земний. Це хвороблива реакція на гніт і примусове приниження національного "я”.
Проте працею сотень самовідданих подвижників ми все-таки пізнавали себе, вивчали й осмислювали.
І справді, яке величезне багатство становлять наші фольклор та етнографія! Як уперто писалися впродовж віків наші літописи! І все для того, щоб не згасала історична пам’ять у народу. За тими скромними літописцями прийшли фахівці історики, які все-таки написали історію нашої землі.
Яку багатоманітні й багатовікову мали ми літературу, котру ще також нам вивчати й пізнавати! Яку своєрідну музику, театр, архітектуру, образотворче мистецтво! Все це – складники великої нашої, спільно твореної книги українознавства.
Саме тому необхідною стає українознавство як наука й шкільний предмет. Пора пізнавати себе не приховано, а відверто й з гідністю.
Предмет "українознавство” не має служити для вивищення нашої національної пихи, коли власний народ ставиться над інші. Та пиха й не властива нам, бо доля наша – не напад і не загарбання чужих земель, не поневолення сусідів. Доля наша – оборона й боротьба за самозбереження. Тому й українознавство для нас – це пізнання своїх коренів та свого внутрішнього "я”.
Українознавство – це пояснення того, чому ми такі, які є сьогодні.