коли моя мама училась у школі міні-твір

означення,означення означення підмет присудок додаток .
означення підмет,означення, означення присудок додаток .

А. батьківське слово - слово поета;
Б. часу не гай - зелений гай;
В. золота каблучка - золоте серце;
Г. крила сокола - крила надії;
Д. сонце сміється - дитина сміється

навчання."Залишилось ще трошки", лише ця думка допомагає мені вставати з ранку.
Так і сьогодні, ледве відкривши очі, мені довелося піднятись з теплого ліжка та іти збиратись до коледжу. Як завжди, з ранку, сонний, з поганим настроєм, я йду до свого найулюбленішого місця, де кожен день проводжу близько шести годин. Здавалось би, зараз прийду до класу, сяду на стільчик і засну. Мабуть все так і було б, якщо б не одна річ. Мій друг нагадав мені про домашнє завдання з української мови, яке я, звичайно, забув зробити. В мить мене відвідала думка, що якщо я не напишу твір, який нам задали додому, то отримаю двійку, чого мені зовсім не хотілося, особливо в кінці навчального року. Швидко, знайшовши ручку та зошит, я почав писати. Вдома я витратив би на це дві години, але коли розумієш що через п`ятнадцять хвилин будуть перевіряти домашнє завдання, ручка буд-то би сама пише. Закінчивши через десять хвилин підійшла моя черга здавати свій міні-твір. Сподіваюсь Лариса Аркадіївна оцінить мою роботу, не помітивши помилок, і поставить гарну оцінку.

Згадую пам’ятний вечір у школі — вечір великої шани до мами — і думаю про святе. Я хочу поклонитися мамі, сказати сивин Це мати, яка виховала двох синів і доньку. Вклоняюся вам, дорога мамо, а у вашій особі всім матерям. Вони дарують нам життя, перші виводять нас на дороги життя, роблять з нас поетів, журналістів, педагогів, роблять з нас людей. Ми завдчувати (кому чим, за що) критчна мить Мама чує наш перший крик як вітання ше слово і зробити перший крок. Мама дала нам життя й охо роняє це життя, як ангел хранитель. А коли нам важко, то в критичну мить кличемо маму порятувати нас.
Радість велика, коли мати жива, коли можна сісти коло мами і разом заспівати пісню, як у дитячі роки. Цю радість треба берегти, так дорожити нею, як найсвятішим у житті (За Я. Гояном).

Згадую пам’ятний вечір у школі — вечір великої шани до мами — і думаю про святе. Я хочу поклонитися мамі, сказати сивин Це мати, яка виховала двох синів і доньку. Вклоняюся вам, дорога мамо, а у вашій особі всім матерям. Вони дарують нам життя, перші виводять нас на дороги життя, роблять з нас поетів, журналістів, педагогів, роблять з нас людей. Ми завдчувати (кому чим, за що) критчна мить Мама чує наш перший крик як вітання ше слово і зробити перший крок. Мама дала нам життя й охо роняє це життя, як ангел хранитель. А коли нам важко, то в критичну мить кличемо маму порятувати нас.
Радість велика, коли мати жива, коли можна сісти коло мами і разом заспівати пісню, як у дитячі роки. Цю радість треба берегти, так дорожити нею, як найсвятішим у житті (За Я. Гояном).