скласти памятку для молодших школярів - пид час відпочинку в лісі

компонент у речення можуть вносити:
А присудки;
Б інверсії;
В поширені означення;
Г другорядні члени речення.
3. З’ясуйте, в якому реченні пропущено
тире між підметом і присудком:
А Гомоніти з високим начальством було для
Хоми втіхою (О. Гончар).
Б Жити значить безперервно рухатися вперед
(С. Джонсон). В Твоя любов як сміх дитячий
(Д. Іванов).
Д Ми сірі гуси в хмарі (А. Малишко).
4. Укажіть двоскладне речення, яке легко
перебудувати на односкладне.
А Тайга не давала йому нічого.
Б Дівчина враз насупилась, розгнівалася.
В Даремно він нишпорив з пильністю вченого
і з відчаєм голодного.
Г Його гнала вперед надзвичайна впертість,
сто разів випробувана і загартована
мужність (З творів І. Багряного).
5. Укажіть речення, в якому неправомірно
пропущено кому між однорідними
членами.
А Холодні зірки мерехтіли в темному небі, і
нескінченний Чумацький Шлях простягався у
вічність двома велетенськими кривими
коліями (О. Довженко).
128
Усі уроки української мови в 11 класі.
Академічний рівень
Б Леся полюбила Сомка іще тоді, як він було
носить її на руках і дарує їй то золоті сережки,
то добре намисто.
В Іще тоді звав він її своєю судженою і зложив
з Черевани- хою руки.
Г Защеміло горде дівоче серденько, да
мовчала небога не сказала й матері (З
творів П. Куліша).
6. З’ясуйте, в якому з речень вжито зайву
кому.
А Марія переживала прочитане, раділа чи
плакала разом із тими людьми, про яких
оповідала книжка.
Б Гнат як міг припрошував, підкладав їй, що
видавалося йому смачнішим, годував
цукерками, як дитину.
В Піднесена й урочисто чиста Марія приймала
свої дари, цілувала кожного в уста, а
Мартина — схилилася і, як батька, поцілувала
в руку.
Г Одарці дещо не до вподоби, що Марія
занехаяла старосвітські звичаї, і не
вбиралася до шлюбу, як це було прийнято,
але такі вже настали часи (З творів У.
Самчука).
7. Визначте, яке з речень ілюструє правило
вживання двокрапки після
узагальнювального слова перед
однорідними.
А З Оксаною от що: їй 17 літ, батько її, Рубан,
сюсюкає, а мати теж сюсюкає.
Б І далі (щоб не забути): у перший, у другий,
як і в дальші томики я вкладаю речі, ще ніде
не друковані.
В Дивишся на гетьманський ліс, згадується:
гетьманщина, Гоголь, татари, Карло XII і т. ін.
(З творів М. Хвильового). Г Все зберегла моя
уява: ті ночі зоряні, ті дні (В. Сосюра).
8. З’ясуйте, в якому з речень двокрапка
після узагальнювального слова перед
однорідними членами невиправдано
пропущена. А Тьотя Бася не обідала її
обід з’їв хтось. (У. Самчук)
Б Йшли разом до комори, розглядали та
упорядковували свої подарунки хустки,
спідниці, полотно. (У. Самчук)
В Люблю дивитись на Дніпро з його стрімких
високих круч (В. Сосюра)
Г Павлина Анфисівна сама ж невинність вона
ж не знала, що Анфиса Павлівна дитячу
котлету їла (3 творів М. Хвильового).
9. З’ясуйте, в якому з речень після
однорідних членів замість коми слід
поставити тире.
А Сусіди посідали на призьбі, запалили
люльки, вернулись до своєї розмови (С.
Васильченко).
Стилістика простих речень
129
Б Він приніс здоровий пучок ласкавцю,
гвоздиків та крокусу, котрий вже зацвів
жовтогарячими патлатими квітками (І.
Нечуй-Левицький).
В І зелений садок, і маленька пасіка в садку
під горою, і криниця під грушею, і левада, і
зелена діброва на горах, і розмова з
Лавріном за пасікою, все ніби заквітчало
свекрову хату квітками та залило пахощами (І.
Нечуй-Левицький). Г Як не любити зими
сніжно-синьої на Україні моїй, Саду старого в
пухнастому інеї, Сивих, веселих завій? (М.
Рильський).
10. Укажіть речення, що потребує
стилістичної правки.
А У поемі «Сон» Тарас Шевченко зображує
тяжку долю українського селянства.
Б Після одруження інститутка почала жити на
хуторі чоловіка.
В Панночка сердилась на Устину з Прокопом і
на свого чоловіка, на полковника, гостей, що
не зручно при них їй було заборонити їм
повінчатися.
Г За те, що Прокіп не дав панночці зобидити
Устину, його віддали в москалі.
11. З’ясуйте, що виражає в реченні
звертання ^ О земле рідная! Не
жатиме неситий пшениці на твоїх
ланах! (М. Рильський) А докір;
Б радість;
В іронію;
Г гідність.
12. Визначте, що виражає вжите у реченні
вставне слово
Ось, нарешті, видко віддалік і її будинок (Ю.
Яновський).
А впевненість або невпевненість у
повідомленні;
Б почуття (емоційна оцінка повідомлюваного);
В ввічливість для активізації бесіди;
Г вказівку на джерело повідомлення.

1. У недобру для серця пору я сказала комусь Люблю. 2. Я так давно
тягнуся до краси та лиш тепер посміла попросити Навчи мене ботаніко роси з
пелюсток мрій на землю не трусити. 3. Роби добро мені казала мати і чисту
совість не віддай за шмати. 4. Мене ізмалку люблять всі дерева і розуміє
бузиновий Пан чому верба від крапель кришталева мені сказала Здрастуй! крізь
туман . 5. Важка у вас мова сказав іноземець-сусід я брався за неї але не осилив
як слід. 6. Ми діждемось що прийдуть і напишуть Тут був народ і звався
Україною. 7. Запитаймо у себе Відколи з якої пори почали українці себе у собі
зневажати. 8. Чи є що золота дорожче на землі? у мудреця спитали якось
люди. 9. Дні коротшають так само непомітно як людське життя думала
мати . 10. Тепер вже я кладу тобі на плечі руки і говорю Пробач моя вина.
11. Прийшла любов до мене й тихо прошептала Все тлінне в світі все це суєта.
12. Тим-то бабуся-покійничка було каже Не стає не стає моя дитино таких
дівчат і козаків на Вкраїні як за мого дівування було. 13. Хіба щось погане
приснилося? питають мати і знову заходжуються дмухати в жарину. 14. Ось
я йду! обізвалась зима. 15. Ох голубе Лисиця застогнала Бодай би вже й не
жить як отаке терпіть . 16. Ні не клич мене весно казала я їй не чаруй і не ваб
надаремно 17. Коли шептав тобі Кохаю я був як травень молодий. 18. Час
минає! звикли ви казати. 19. Невже це він співав? здивувалася дівчина. 20. Де ви
були? запитала з тривогою. Я вже зачекалася. 21. І прошепчу тобі Кохаю… за
тебе Богу помолюсь.

Під час бесіди слід контролювати психологічний стан як свій, так (і, й) співрозмовника. Якщо хтось (із, з, зі) учасників спілкування збуджується, то варто дати йому можливість заспокоїтися, (і, й) тільки після цього продовжувати бесіду.
Результат бесіди не завжди може задовольнити обох співрозмовників, бо наслідком обговорення може стати (й, і) «так», (і, й) «ні». Наприкінці бесіди доцільно висловити сподівання на подальше співробітництво, подати себе так, щоб залишити (в, у) співрозмовника добру згадку про себе. Прощаючись, бажано поводитися так, щоб між співрозмовником виникло почуття «ми».
Звичайно, процес перебігу бесіди залежить від індивідуальних особливостей співрозмовників, їх (у, в)міння взаємодіяти відповідно до етичних вимог (ф, і) психологічних механізмів спілкування та відповідної (бажано гуманістичної) установи на результат бесіди (й, і) співрозмовника. Тому для ефективного ведення ділової бесіди важливо розвивати (у, в) собі такі риси: комунікативні (зокрема, віру в себе, ввічливість, життєрадісність, позитивне ставлення до критики, тактовність); робочі (зокрема, старанність, ініціативність, добру пам'ять, адаптивність, правдивість) (3 посібника).