"Чому живе пам'ять про козацтво?" -- твір-роздум

1- блины с икрой
2-блины с медом
3-блины со сметаной

Під час бесіди слід контролювати психологічний стан як свій, так (і, й) співрозмовника. Якщо хтось (із, з, зі) учасників спілкування збуджується, то варто дати йому можливість заспокоїтися, (і, й) тільки після цього продовжувати бесіду.
Результат бесіди не завжди може задовольнити обох співрозмовників, бо наслідком обговорення може стати (й, і) «так», (і, й) «ні». Наприкінці бесіди доцільно висловити сподівання на подальше співробітництво, подати себе так, щоб залишити (в, у) співрозмовника добру згадку про себе. Прощаючись, бажано поводитися так, щоб між співрозмовником виникло почуття «ми».
Звичайно, процес перебігу бесіди залежить від індивідуальних особливостей співрозмовників, їх (у, в)міння взаємодіяти відповідно до етичних вимог (ф, і) психологічних механізмів спілкування та відповідної (бажано гуманістичної) установи на результат бесіди (й, і) співрозмовника. Тому для ефективного ведення ділової бесіди важливо розвивати (у, в) собі такі риси: комунікативні (зокрема, віру в себе, ввічливість, життєрадісність, позитивне ставлення до критики, тактовність); робочі (зокрема, старанність, ініціативність, добру пам'ять, адаптивність, правдивість) (3 посібника).

п"єси 3) Про що йдеться у п"єсі або фільмі 4) враження 5) що сподобалося, запам"яталося ДОПОМОЖІТЬ

на вулицях свого міста чи села, ми зустрічаємо нових людей. Одні зустрічні нам
вкарбовуються в пам'ять, а інші – просто забуваються. З впевненість можу
сказати, що всі ми, люди, індивідуальні, особливі кожен по своєму. І хоча у нас
є спільні ознаки, проте внутрішній світ різний. Люди добре сприймають собі
подібних і відрізняють незвичайних, не таких як вони самі, особливо, людей з
вадами та обмеженими можливостями.

Переглянувши телепередачу про австралійця Ніка Вуйчіча, я
відкрив для себе багато нового і цікавого. Найбільше мені запам’яталась його
сила волі й бажання знайти своє призначення в цім світі. Нік народився із жахливою патологією – без рук і ніг. Була лише
подоба стопи, за допомогою якої він пристосовувався до життя. Хлопчика не
поважали в школі, більшість однолітків його не сприймали, казали, що він нічого
не вміє і з ним нецікаво. Незважаючи на всі ці труднощі, він старанно працював над
собою. Після школи Вуйчіч продовжив навчання й
отримав дві вищі освіти. Одна, як бухгалтер, друга – в сфері фінансового
планування. Основною мрією хлопця, було бажання надихати інших людей, давати їм
надію за допомогою свого слова. На своєму прикладі він показував, що інші люди
здатні набагато більше ніж він. На даний час він користується великою
популярністю та повагою по всьому світі. Ніка можна назвати людиною сильною духом, яка
незважаючи на свої фізичні вади, знайшла своє місце та ціль в житті.