Мова - запорука існування народу
10-11 класс
|
Володіння рідною мовою - не заслуга, а обовязок патріота. Розмовляй рідною мовою свого народу. Захищаючи рідну мову ти захищаєш свій народ, його гідність, його право на існування, право на майбутнє. Не ухиляйся від своєї мови тому, що вона запорука існування народу.
Другие вопросы из категории
букв.Острiв,здивованiсть,подзвонити,олiя,стрiха,щедрий,проводжати,хата,ягня,грiм,якiр,родзинка,щока,поведiнка,оголосять,воджу,людина,тюль
воєнно/стратегічний, Дніпро/ріка,хлібо/булочний, житлово/побутовий.
Читайте также
Мова для будьякого народу стає,ніби другою природою,що органічно оточує його,і живе з ним всюди,і завжди.
1. У недобру для серця пору я сказала комусь Люблю. 2. Я так давно
тягнуся до краси та лиш тепер посміла попросити Навчи мене ботаніко роси з
пелюсток мрій на землю не трусити. 3. Роби добро мені казала мати і чисту
совість не віддай за шмати. 4. Мене ізмалку люблять всі дерева і розуміє
бузиновий Пан чому верба від крапель кришталева мені сказала Здрастуй! крізь
туман . 5. Важка у вас мова сказав іноземець-сусід я брався за неї але не осилив
як слід. 6. Ми діждемось що прийдуть і напишуть Тут був народ і звався
Україною. 7. Запитаймо у себе Відколи з якої пори почали українці себе у собі
зневажати. 8. Чи є що золота дорожче на землі? у мудреця спитали якось
люди. 9. Дні коротшають так само непомітно як людське життя думала
мати . 10. Тепер вже я кладу тобі на плечі руки і говорю Пробач моя вина.
11. Прийшла любов до мене й тихо прошептала Все тлінне в світі все це суєта.
12. Тим-то бабуся-покійничка було каже Не стає не стає моя дитино таких
дівчат і козаків на Вкраїні як за мого дівування було. 13. Хіба щось погане
приснилося? питають мати і знову заходжуються дмухати в жарину. 14. Ось
я йду! обізвалась зима. 15. Ох голубе Лисиця застогнала Бодай би вже й не
жить як отаке терпіть . 16. Ні не клич мене весно казала я їй не чаруй і не ваб
надаремно 17. Коли шептав тобі Кохаю я був як травень молодий. 18. Час
минає! звикли ви казати. 19. Невже це він співав? здивувалася дівчина. 20. Де ви
були? запитала з тривогою. Я вже зачекалася. 21. І прошепчу тобі Кохаю… за
тебе Богу помолюсь.
посередені прямої мови.
віками.
Але звичаї — це не відокремлене явище в житті народу, це - втілені в рухи і дію світовідчуття, світосприймання та взаємини між окремими людьми. А ці взаємини і світовідчуття безпосередньо впливають на духовну культуру...
Звичаї народу охоплюють усі ділянки громадського, родинного і суспільного життя. Вони — неписані закони, якими керуються в найменших щоденних і найбільших всенаціональних справах. Звичаї, а також