Обміняйтеся один з одним своїми спостереженнями, враженнями від весняної природи.

ну хоча б декілька...

же рідне своє поцінуєш. 2. Буває задзвенить в чужих містах кришталь моєї мови дорогої. 3. Ну що б здавалося слова.... А серце б'єтьсяожива як їх почеє! 4. До словечка до слів'ятка притулися! Може так хоч мови рідної навчишся. 5. Пробачте вернуся не скоро.

допоможе в скрутну хвилину,зможе порадіти і посумувати разом з вами. На мою думку справжнім другом має називатися тільки та людина яка пройшла з вами випробування життя,тобто допогала вам в ту хвилину коли ви потребували допомоги,або раділи разом з вами за вас ,а не заздрили і говрили , а чому в мене такого нема ,а в мене є чи посумувати ,а не сміятися з вас.От наприклад я колись бачив ,що моєму другу купили новий телефон,а інший його друг замість того ,щоб за нього порадіти говорив: -Чому замість того ,щоб в мене такий телофон був так він у тебе.На мою думку цей вчинок неправильний тому,що потрібно радіти за ваших друзів.А також справжній друг повинен тільки оберігати свого друга а,не ображати .І ось спостереження з мого житя: Одного разу ми грали в футбол і ми програли,і один з нашої команди напав на свого друга ,а він також був у нашій команді і пропустив останій гол .Нпа мою думку він повинен був сказати ,або навчити його ловити правильно. Ось таким на мою думку має бути справжній друг

результати своїх спостережень на уроці української мови не називаючи прізвищ однокласників

репліки:
1. поки ми зустрінемосяз тими псами , потине можемо ночувати...
2. вели розложитися війську на ніч і відпочити , а завтра рано сам побачиш , що вони пирснуть перед нашими стрілами , як сухе осіннє листя перед подувом вітру
3. нащо тут великої сили , де сама природа своїми стінами і скалами спиняє вас ?
4. нехай собі стріляють , а ви ратища в руки і плазом додому !
герої:
а) мирослава
б) максим беркут
в) захар беркут
г) бурунда бегадир
д) тугар вовк

Це було дуже давно. В одному селі на Україні дівчата і жінки вирішили показати свою майстерність. Домовилися, що в неділю всі прийдуть на сільський майдан, і кожна принесе найкраще, що вона зробила своїми руками: вишитий рушник, мережива, полотно, скатертину, одяг.У призначений день всі дівчата і жінки прийшли на майдан. Принесли безліч дивовижних речей. У шанованих дідусів та бабусь, яким суспільство доручило назвати наймайстерніших майстринь, очі розбіглися: так багато було талановитих жінок і дівчат. Дружини і дочки багатіїв принесли вишиті золотом і сріблом шовкові покривала, тонкі мереживні фіранки, на яких були вив'язані дивовижні птахи.Але переможницею стала дружина бідняка Марина. Вона не принесла ні вишитого рушника, ні мережив, хоча все це прекрасно вміла робити. Вона привела п'ятирічного сина Петруся, а Петрусь приніс жайворонка, якого він сам вирізав з дерева. Доклав Петрусь жайворонка до губ - заспівала, защебетала пташка, як жива. Всі стояли на площі, не ворухнувшись, всіх зачарувала пісня, і раптом у блакитному неба заспівав справжній, живий жайворонок, залучений співом з землі."Той, хто творить розумного і доброго чоловіка, - найвправніший майстер", - таким було рішення старійшин".