розставити розділові знаки:"Жива душа людини як тобі потрібна чиясь віра в тебе чиїсь довірливі погляди й ласкаві добрі слова

А. Мабуть людині не можна відриватися від рідного берега.
Б.Сумління людське виявляється схоже на вулик його теж можна розтривожити.
В. Досі дні стояли теплі сонячні а сьогодні мов на гріх задощило.
Г.Доброго кажуть дожидати треба а лихе-само прийде.
Д. А хлібам колосистим здається немає кінця

Позначте речення,у якому відсутнє вставне слово чи словосполучення (розділові знаки пропущено):
А. З-за саду здавалося піднімалася супроти полуденного сонця велика у півнеба синя хмара
Б. Кажуть що горе об горе чіпляється
В. Либонь колись тут була рівнина
Г. Дерева видно звалені були недавно

Позначте речення, у якому перед словом "як" ставиться кома(розділові знаки пропущені
А.Мелашка була потрібна в господі як робітниця
Б.Дівчина сяяла як кущ калини
В.Дощ у жнива як пяте колесо до воза
Г.Вона як незглибна криниця,дно якої оповите памороззю віків
Д.Промені як вії сонячних очей.

Позначте рядки,у яких подано двоскладні речення:
А.Вітер морозний,обпалюючий,страшний
Б.В грудневі безпросвітні ночі читали в хаті букварі!
В.Чужих доріг ніколи не топтав
Г.Пахне гіркотою осені
Д.А Соломії не було

Б У садку стояв крислатий розлогий клен
В Набачився ланів зелених золотих
Г Всипане зорями темне небо манило своєю загадковістю
Д Величезна скляна будівля виросла перед ним.

Позначте речення, у яких є невідокремлені означення (розділові знаки пропущено):
А Він поклав перед нею її недбало скручені покрапані парковими дощами конспекти
Б Здорові груші та яблуні подекуди розкидані між деякими горбами стоять у цвіту
В У малині лежав повержений з небес маленький ангел і тихо плакав без сліз
Г Заглиблений у конспекти Богдан не чує стуку у двері
ГГ Я пив воду свіжу холодну ще повну снів і хлюпав нею собі у лице
Д Залите місяцем відпочиває місто

" Хоч який високий буде зміст слів що їх чує дитина вони залишаться мертвими поки в них не займеться вогник почуття не запульсує кров"

Буду дужее вдячна!

Вона любила осінню пору коли повітря таке прозоре що гори здавалось зсували й стояли як стіни храму