текст на тему " Я - Українка"

+ 0 -

Naida1991gasymo

13 янв. 2014 г., 5:30:25 (10 лет назад)

Моя мама – українка, а тато – росіянин. Так склалося, що з дитинства я спілкуюся і українською, і російськаою. Я однаково люблю читати твори і російських , і українських авторів. Але я свідомо вважаю себе українкою, юною громадянкою цієї великої держави. Мені хотілося б жити в Україні, продовжувати навчатися, здобути вищу освіту, реалізувати себе як особистість. І я з великим задоволенням опановую українську мову, вивчаю історію України, паятаючи про те, звідки походить коріння мого роду. Я так хочу добре володіти і українською, і російською мовами, і ще й вивчити англійську.Мені так приємно, що між підлітками не існує такої ворожнечі, як між політиками, коли йдеться про мовне питання. Якби я могла звернутися до них із проханням: «Схаменіться, припиніть розпалювати вогнище ворожнечі.у якому самі можете загинути. Просто станьте щирими громадянами нашої України, вивчіть її мову, шануйте як рідну, як маму. І почніть нарешті працювати для блага України, її народу, а не заради власної користі. А ще читайте частіше Шевченка, навчіться у нього любити свою Україну…»народу. Адже з давніх давен харатерними рисами українців вважалися щира гостинність, любов до своєї землі, доброзичливість , працелюбність,співучість і волелюбність. Важливе значення для справжнього українця завжди відігравали сімя і праця, традиція вияву шанобливого ставлення старшого покоління, особливо до батьків.Я думаю, що у наш час кожна українка має поважати історчне минуле, посісти гідне місце в суспільному та родинному житті, щоб зробити посильний внесок у майбутнє свого народу. А для цьго необхідно, перш за все, виховати наших дітей українцями, здатними забезпечити розвитк своєї держави.