Нужны 3 прислівья про річку на укр.яз

використовуючи в кожному реченні по одному слові з нижче навединих:
росте, вічнозелений, у, саду

охоронцi садiв.

На укр. пожалуйста:)
Буває мить якогось потрясіння:
побачиш світ, як вперше у житті.
Звичайна хмара, сіра і осіння,
пропише раптом барви золоті.Стоїш, як стогін, під склепінням казки.
Душа прозріє всесвітом очей.
Кричить гілля. З облич спадають маски.
Зі всього світить суть усіх речей.І до віків благенька приналежність
переростає в сяйво голубе.
Прямим проломом пам'яті в безмежність
уже аж звідти згадуєш себе.

думка допомагає мені вставати з ранку.
Так і сьогодні, ледве відкривши очі, мені довелося піднятись з теплого ліжка та іти збиратись до коледжу. Як завжди, з ранку, сонний, з поганим настроєм, я йду до свого найулюбленішого місця, де кожен день проводжу близько шести годин. Здавалось би, зараз прийду до класу, сяду на стільчик і засну. Мабуть все так і було б, якщо б не одна річ. Мій друг нагадав мені про домашнє завдання з української мови, яке я, звичайно, забув зробити. В мить мене відвідала думка, що якщо я не напишу твір, який нам задали додому, то отримаю двійку, чого мені зовсім не хотілося, особливо в кінці навчального року. Швидко, знайшовши ручку та зошит, я почав писати. Вдома я витратив би на це дві години, але коли розумієш що через п`ятнадцять хвилин будуть перевіряти домашнє завдання, ручка буд-то би сама пише. Закінчивши через десять хвилин підійшла моя черга здавати свій міні-твір. Сподіваюсь Лариса Аркадіївна оцінить мою роботу, не помітивши помилок, і поставить гарну оцінку.

навчання."Залишилось ще трошки", лише ця думка допомагає мені вставати з ранку.
Так і сьогодні, ледве відкривши очі, мені довелося піднятись з теплого ліжка та іти збиратись до коледжу. Як завжди, з ранку, сонний, з поганим настроєм, я йду до свого найулюбленішого місця, де кожен день проводжу близько шести годин. Здавалось би, зараз прийду до класу, сяду на стільчик і засну. Мабуть все так і було б, якщо б не одна річ. Мій друг нагадав мені про домашнє завдання з української мови, яке я, звичайно, забув зробити. В мить мене відвідала думка, що якщо я не напишу твір, який нам задали додому, то отримаю двійку, чого мені зовсім не хотілося, особливо в кінці навчального року. Швидко, знайшовши ручку та зошит, я почав писати. Вдома я витратив би на це дві години, але коли розумієш що через п`ятнадцять хвилин будуть перевіряти домашнє завдання, ручка буд-то би сама пише. Закінчивши через десять хвилин підійшла моя черга здавати свій міні-твір. Сподіваюсь Лариса Аркадіївна оцінить мою роботу, не помітивши помилок, і поставить гарну оцінку.