як звали жінку адама? я просто забула

означення.
Назву міста Житомир пов'язують з давньою легендою про дружинника київських князів. у дев'ятому столітті воїн, якого звали Житомир, заснував на високому березі річки Кам'янки, притоки Тетерева, поселення. Відтоді й веде свій лік місто Житомир. У часи монгольської навали місто було дощенту зруйноване. Та Житомир знову постав у новій красі.

1. Виділене слово (словосполучення) речення не є відокремленим членом у реченні:
A) Далеко за річкою блиснуло щось (М. Коцюбинський).
Б) Степ осяяний сонцем дихав пахощами росяних трав (П. Панч).
B) В провулках поміж тинами клубочилася темрява але небо було світле і зоряне(Григорій Тютюнник).
Г) Журавлі летять із гирла кудись аж за Київ в поліські болота (О. Гончар).

2. Відокремленим уточнюючим другорядним членом ускладнене речення:
A) На Близькому Сході важливу роль в житті людей відігравала глина (В. Мезенцев).
Б) Тут серед степової тиші казка сама просилася в слова (І. Цюпа).
B) Ми часто похапцем живем все відкладаючи на потім (В. Крищенко).
Г) Десь за річкою гув болотяний бугай (Г. Тютюнник).

3. Відокремленим неузгодженим означенням ускладнене речення:
A) У тій хвилі вона не почувала нічого, крім вдячності за рятунок від нехибної смерті(І. Франко).
Б) Ранкові доли, багаті різнобарв’ям трав, горять в росі.
B) Панна, з великими очима, з суворо застиглою постаттю, здавалась фантастичною феєю (В. Винниченко).
Г) Лиш народи, явлені у Слові, достойно жити можуть на землі (Л. Костенко).

4. При виділенні дієприслівникового звороту помилку допущено в реченні:
A) А старший царевич, злякавшись батькового гніву, сидів осторонь і мовчав (Іван Білик).
Б) Твої слова, не вмиті потом непогамовного труда, пролинуть непотрібним льотом не залишаючи сліда (М. Рильський).
B) Незважаючи на малесенький вітерець, парило і робилося душно (Григорій Тютюнник).
Г) Степ, струснувши з себе росу та зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором (Панас Мирний).

5. Виділений відокремлений член є обставиною в реченні:
A) Він лежав лицем просто неба і дивився на темне небо, засіяне зорями, ніби чорне поле пшениці (І. НечуйЛевицький).
Б) Славутич-ріка тече з давнини нашої (Б. Олійник).
B) Там, під кучерявою вербою, і освітив її місяць, хорошу й смутну, у маковім вінку(М. Вовчок).
Г) Ти живеш у Києві – прекрасному й чарівному місті (Ю. Смолич).

6. Помилку допущено при побудові речення:
A) Сім’я Миколи Джері працювала на пана не розгинаючи спини.
Б) Підійшовши до будинку, йому здалось світло в вікні.
B) Затамувавши подих, учні слухали розповідь сивого ветерана про війну.
Г) Вертаючись з роботи, Марія Петрівна зайшла до магазину і купила свіже печиво до чаю.

У завданнях 7-9 до кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою.
7. Установіть відповідність між реченням і відокремленим другорядним членом у ньому.
1. Відокремлене означення;
2. відокремлена прикладка;
3. відокремлена обставина.

А. Крім того, процес вимирання цих ящерів тривав не менше мільона років (В. Мезенцев)
Б. Дорога, майнувши сірим хвостом, безшумно сховалася в зелені хлібів (В. Винниченко)
В. Іду я, засмучений хлопчик, до старого коваля (О. Довженко)
Г. Сповнений любові, я іду по вулиці вузкій (В. Сосюра)

8. Установіть відповідність між словосполученнями обох стовпчиків, утворивши фразеологізм із відокремленим членом речення.
1) Знайшовши – не скач… А. …не лізь у воду.
2) Сидячи на печі… Б. …згубивши – не плач.
3) Не спитавши броду… В. …не їстимеш калачі.
Г. …доки не перескочиш.

9. Установіть відповідність між реченням і видом відокремленої обставини в ньому.
1) Дієприслівниковий зворот;
2) одиничний дієприслівник, що означає додаткову дію;
3) обмеження дії попередньої обставини

А. В останніх числах червня, перед самими жнивами, стало на годині (П. Панч).
Б. Дід Захарко довго сидить, дивлячись в одну точку (О. Довженко).
В. Вона не звикла сидіти склавши руки (І. Нечуй-Левицький).
Г. Засинаючи, ще почув, як увійшла мати… (М. Стельмах)

Прочитайте текст. Виконайте завдання 10-11 до нього
(1) Сталеве плетиво геометричних фігур вписалося в пебо, в розлогість степу, стало новою озН накою полтавского пейзажу. (2) І від того зблякла

А Просто треба дотримуватись дієти, і ви неодмінно відчуєте полегшення.
Б Як тільки почнуться канікули, ми відразу поїдемо до Києва.
В Промовець говорив просто, зрозуміло та наводив переконливі
аргументи.
2. Укажіть правильне твердження.
А Частка — це службова частина мови, яку вживають для зв’язку
слів у реченні.
Б Частка може утворювати окремі граматичні форми.
В Частка може бути членом речення.
3. Укажіть речення, в якому вжито модальну частку.
А Краще б ви поїхали до моря!
Б Нехай здійсняться ваші сподівання!

кота. Пішли на базар і купили… Ні! Не самовар! А кота! Був собі котик
біленький, лапки і хвостик чорненькі, вушка стирчали сіренькі, а
мордочка була кругленька. І такий він був ласкавий і чепурненький, що
тіточка з дядечком вирішили забрати його до себе жити. Назвали котика
просто — Кузя. Котик ріс-ріс і виріс. Вушка в нього стали великими,
лапки стали лапищами, хвіст став хвостищем. І дуже полюбляв кіт виходити
на полювання. То мишку підстереже, то горобчика, то синичку, а то й
велику сороку принесе додому.
- То все пустощі, — говорив Кузя своїм знайомим котам. Я от увечері виходжу на крокодила.
- Невже, няу? — дивувалися сусідські коти.
- Аякже. Скільки я буду на дрібноті сидіти?
Кузя вихвалявся своїми перемогами та навіть запросив на полювання
Сімбу й Короля — своїх друзів-котів. Увечері вони разом підкріпилися
котячим кормом і після перепочинку відправилися до величезної калюжі
посеред дороги.
- Залягайте в кущах і дивіться, як я здолаю це чудовисько, — гордовито заявив Кузя.
Сімба так перелякався, що заліз на дерево, а Король підкрався ближче
та сховався під опалим листям. Тільки Кузя залишався стійким і мужнім.
Він пригнувся та прокрався до крокодилячого лігва. Серце його
колотилося, але про це знав тільки він… Не один вечір вистежував Кузя це
чудовисько. Воно було неповоротким і великим. Часом опускалося глибше у
воду, а іноді валялося на березі незворушно, особливо, коли не було
дощу. Любило чудовисько пірнати під час дощу, коли машина через «озеро»
проїздила. Тоді все тіло пірнало під воду та знову вилазило на берег. І
кожного разу на тому самому місці.
Кузя чекав довго й терпляче. Заходив то справа, то зліва. Зрештою,
підкрався до крокодила і скочив йому на самісіньку спину, вхопившись
зубами в крокодилячий ніс. Але крокодил — ні з місця. Тільки зуби
посипалися. У Кузі. Цілих три зуби втратив Кузя в цьому двобої. А тут ще
й машина проїхала та разом із крокодилом накрила його хвилею бруду.
- Хе-хе, злізай, Сімбо, з дерева! Ти теж можеш вполювати та
кого крокодила. Бо ніякий це не крокодил, а звичайна дровиняка в калюжі.
Повернулися коти додому. Кузя скоро забув про своє невдале полювання.
І прожив ще довго й щасливо на радість тітоньці й Дядечкові. А молодим
котам часто розповідав про те, як давним-давно в цих краях водилися
крокодили та він усіх їх переміг.
Протистояння добра та зла в казці С. Маршака «Дванадцять вдісяців»
Декілька разів я читав казку «Дванадцять місяців», декілька разів
дивився відео. Казка мені дуже подобається. Одразу виникає симпатія до
пасербиці. Вона трудолюбива, добра. Дівчинка повертається додому в
зимову хуртовину й знов іде до лісу, бо жадібні мачуха зі своєю дочкою
мріють про золото. Вони вибирають найбільший кошик. Якщо в такий кошик
набрати пролісків, то «на золоті їстимеш-питимеш, у золоті ходитимеш, у
золото взуєшся, золотом пуха завісиш». І дівчина могла б не піти,
сховатися десь у затишку, а потім повернутися додому й сказати, що
пролісків у лісі не знайшла. Пасербиця так не робить. Вона не може
обманювати. І робить те, що їй наказали.
У казці на самому початку є ще один жорстокий персонаж — королева.
Вона також сирітка, як і пасербиця. Але вона має владу та зовсім не
думає про інших. Королева вередлива. Вона навіть не задумується над
чиїмось життям і вирішує стратити людину тільки тому, що «стратити»
коротше за «помилувати».
Мені було дуже жаль дівчинку. Заметіль, хуртовина, мороз. Вона
замерзає. Аж раптом — зустріч із місяцями. Тепер я розумію, що все буде
добре. І справді, добро перемагає. Молода королева, хоч і вередлива, але
розібралася, що баба з дочкою — «брехухи» і насправді не вони в ліс
ходили, не вони проліски збирали. Баба з дочкою були такі жадібні й
«гавкітливі», що перетворилися на собак. Королева навчилася бути
ввічливою та розумною.
У казці добро перемагає зло. І хоча баба з дочкою і перетворилися на
собак, вони ще можуть стати людьми, якщо будуть смирнішими й добрішими.
Самуїл Маршак показав, якими непривабливими бувають злі й вередливі
люди. Нікому не хочеться бути схожим на бабу та ЇЇ дочку. Казка вчить
бути добрим і чуйним.