Що таке вставні слова

А безсумнівно, напевно, природно, без сумніву, само собою зрозуміло
Б кажуть, повідомляють, на думку, за даними, з погляду
В на щастя, на жаль, на біду, ніде правди діти, чого доброго
Г проте, отже, з одного боку, перш за все, між іншим
2. Поширене означення, що стоїть після означуваного слова, є у реченні (розділові знаки пропущено)
А Вишневий Хутір у степах немов пропечений сльозою.
Б Осінній холодок над спраглою землею шатро гартоване широко розіп’яв.
В У круглому видолинку схожому на денце ложки застигли розпорошені волоконця туману.
Г Громом налякана змахує крилами чапля сердита.
3. Усі компоненти можуть виконувати роль як вставних, так і інших компонентів речення
А очевидно, напевно, мабуть, по-перше, власне кажучи
Б кажуть, звичайно, здається, нарешті, взагалі
В можливо, вочевидь, мовляв, як на зло, головним чином
Г до речі, по-перше, отже, жаль, зокрема
4. Вставне речення є у тексті (окремі розділові знаки пропущено)
А Мелькають дні як п’яти марафонця.
Б Полювання як ви потім самі побачите потребує чимало часу.
В Вже ластівки як до-ре-мі-фа-соль розсілися в зажурі між дротами.
Г А лілії срібляста квітка на синім плесі як лебідка.
5. Правильно відокремлено прикладку у реченні
А. Гуде вогонь, веселий сатана червоним реготом вихопляється з печі.
Б Вогненна зірка в небі пролітала, сичі кричали, вісники біди.
В Любов підкралась тихо, як Даліла, а розум спав довірливий Самсон.
Г Старезні пні - кошлаті поторочі літопис тиші пишуть у траві.
6. Потрібно поставити кому перед порівняльним сполучником (окремі розділові знаки пропущено)
А 7 грудня 1941 року увійде в історію людства як символ ганьби.
Б І, мабуть, нікому немає в світі гірше як мені.
В А я стояла як сліпа від сліз.
Г І голова у нього над плечима була як вежа в шапці сивини.

ІІ рівень
(3 бали. Кожне завдання - 1 б )
Завдання 7 – 8 мають чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний.
7. Потребує редагування речення
А Перечитуючи твої листи, мені ставало спокійніше на душі.
Б Переїхавши до Києва, він розпочав зовсім нове життя.
В Запливши в зарослі очерету, козаки стали на перепочинок.
Г Обійшовши ожеред, мандрівник спробував розгледіти хоча б якийсь вогник.

8. Не треба відокремлювати вставне слово від сполучника (окремі розділові знаки пропущено)
А Ти повинен і отже, можеш.
Б Але звичайно, що то за роман, як люблячих не стрінуть перешкоди?
В Болиголов поріс, а може, й рута на тих місцях.
Г Але ж мабуть, ми правди не зурочим, що світ вже так замішаний на злі, що як платити злочином на злочин, то як же й жити, люди, на землі?
З шести варіантів відповідей оберіть ТРИ правильні
9. Укажіть речення, де правильно розставлені розділові знаки при відокремлених членах
А. Потому несподівано зразу трусонуло сніжком, і земля здавалася аркушем паперу, на якім дитина пробувала фарби: зелені, руді і сірі (М.Коцюбинський).
Б. Поле німує, знесилене літом, спить мертвим сном, руде, обдерте (М.Коцюбинський).
В. На кладці, обнявшись, стояли дві дівчини і, забувши про все на світі, виводили стару сумовиту пісню (М.Стельмах).
Г. Незважаючи на погану погоду біля освітленого під’їзду театру панувало пожвавлення (В.Собко).
Д. Ліс зустрів мене як друга горлиць теплим воркуванням (М.Рильський).
Е. У горах Брянський, як командир, зустрівся з новими труднощами (О.Гончар).

висловлювання:розповідні,питальні,спонукальні.

Будьласка напишіть.дуже треба=))

2.висловіть власні міркування з приводу того,що таке чесність(6-7 речень).

використайте різні типи реченю за метою висловлювання:розповідні,питальні,спонукальні.

Будьласка дуже треба.

обидва двори.будь ласка

ці твори на 8 клас)))

по-своєму, адже кожен з нас — індивідуальність, що має власні інтереси та уподобання. Для когось щастя—це мати автомобіль найновішої моделі, добре облаштовану квартиру з меблями, від яких тріщать стіни, та гаманець, наповнений зеленими папірцями —доларами. Можливо, це і є якась сота частина щастя. А може, й ні. Але, на мій погляд, щастя усе ж таки не в цьому. Щастя — це мати вірних, незрадливих друзів, здатних у будь-яку хвилину прийти до тебе на допомогу. Я знаю, якщо станеться біда, я можу розраховувати на тверду руку друга. Він допоможе мені порадою, він запропонує реальну допомогу. У цей же час мої друзі теж можуть розраховувати на мене. І я їх не підведу, не зраджу. Тоді ж що може бути кращим за це товариство, за товариську підтримку? Однією з складових частин щастя, на мій погляд, є здоров'я. Не маючи його, людина відчуває себе руїною. Як відомо, здоров'я неможливо купити за гроші. Нехай ти будеш навіть мільярдером, але, не маючи здоров'я, будеш ти радіти своїм грошам? І тільки тоді зрозумієш, що щастя все ж таки неможливо оцінити лише в грошовому еквіваленті. Щастя, я гадаю, — це мати здорових, люблячих батьків. Адже вони так багато віддають нам, своїм дітям. А ми зрідка буваємо такими невдячними, такими байдужими до їхніх прохань. Але якщо замислитися, то, мені здається, ми могли би частіше прислухатися до їхніх зауважень, порад, приділяти їм більше часу та уваги. Бо вони віддають нам стільки любові, стільки ніжності та ласки! Від наших найперших кроків до кінця своїх днів вони ведуть нас дорогами життя, не помічаючи інколи, що з маленьких нетям ми швидко перетворилися на самостійних, дорослих людей. Проте для батьків ми, здається, назавжди залишаємося маленькими дітьми. Але яке все ж таки щастя, що вони є, рідні, милі батьки! Для мене щастя—коли тебе розуміють. У наш вік, коли усі навкруги поспішають, не помічаючи нічого навколо, не залишається часу, щоб прислухатися до голосу інших людей. З усіх боків оточує нас глуха байдужість. Тому, я гадаю, так важливо, коли тебе можуть спокійно вислухати, зрозуміти, дати пораду. Це може бути товариш, або батьки, або навіть якась незнайома людина, яка не втратила людськості, яка вірить іншим. Зараз, на жаль, такі люди є рідкістю. Що таке щастя, кожний розуміє по-своєму. Щастя, на мій погляд, — це коли всі відчувають себе щасливими, коли усім добре. Нехай поряд зі мною завжди будуть вірні друзі, нехай хвороби не чіпляються до мене та моїх близьких, нехай у світі панує взаєморозуміння, нехай будуть як можна довше поруч зі мною мої батьки, і тоді я, мабуть, зможу впевнено сказати: "Я—щаслива людина!"