як перейти слизьку дорогу

тує воду з морiв , рiчок , озер i виливає її у хмари. Разом з водою вона забирає пiсок , камiнцi , риб i черв'якiв.Вiд радiсних променiввелески прояснюється небокрай , який ранiше закривали хмари.

земля батьків і прадідів наших... Рідний дім.Дорога батьківська хата.Гостинна ласкава оселя. Які близькі й знайомі нам ці слова!Тут ти народився,вперше побачив світ,зробив свій перший крок.

прекрасні картини і малюнки як великий скарб. здається що намальовані вони чарівним пензлем .і не тільки пензель а й звичайні олівець вуглина робилися чарівними в тарасовій руці .на картинах ніби оживали дерева хати люди

віруючі святкують Медовий Спас У неділю, 14 серпня, православна церква святкує Медовий Спас. Цієї неділі православні віруючі вступають у двотижневий період Успенського поста - єдиного з постів, який присвячений Богородиці. Він встановлений на згадку Успіння (кончини) Божої Матері в 48 році н.е. Відповідно до церковного переказу, Богоматір, переживши свого сина Ісуса на 15 років, провела всі ці роки в подвигах молитви і посту, тому святій Успінні у православних передує пісний період. Перший пісний день збігається з Медовим (Мокрим) Спасом, коли Церква згадує Походження, або Знесення, Чесних Древ Животворящого Хреста Господнього і вшановує сім старозавітних мучеників - братів Маковеїв. Це свято було встановлено в IX столітті в Константинополі, де щорічно частина Животворящого Хреста, який зберігався в будинковій церкві грецьких імператорів, приносили в храм Святої Софії і освячували воду для відрази хвороб. За суворістю дотримання Успенський пост прирівнюється до Великого - у найближчі два тижні не дозволяється вживати в їжу м'ясні, молочні та рибні продукти. У суботу та неділю дозволено рослинне масло, і тільки один раз за весь піст дозволяється їсти рибу - у свято Преображення Господнього. У Євангелії немає згадок про смерть Діви Марії, однак про це оповідають святі перших століть християнства, твори яких віднесені до церковного переказу. За їхніми свідченнями, отримавши в Єрусалимі звістку про свою швидку кончину від архангела Гавриїла, Богородиця побажала попрощатися з апостолами, які в той час проповідували в різних куточках землі, але за її молитвами чудо зібралися біля будинку Марії. З ними не було тільки апостола Фоми. Коли Богородиця попрощалася з усіма, її будинок осяявся божественним світлом, і, за переказами, сам Христос в оточенні ангелів прийшов прийняти душу своєї Матері. Звідси пішла традиція на іконах зображати Христа біля труни Богородиці, причому на його руках - маленька Діва Марія, яка тепер народжується в життя вічне. Богородицю поховали в гробниці її предків на горі Сіон. Однак через три дні в Єрусалим прийшов апостол Фома, який дуже жалкував, що не попрощався з нею. На його прохання труна була відкрита, але тіла Діви Марії там вже не було. У той же день за вечірньою трапезою Богородиця з'явилася апостолам в оточенні ангелів: вона заповідав їм радіти і обіцяла не залишати їх до кінця віку