Описание лошади на Украинском языке

+ 0 -

Maxim20032003

24 февр. 2017 г., 17:08:37 (7 лет назад)

Кінь — тварина з сімейства кінських загону непарнокопитних, що широко використовується людиною до теперішнього часу. Існує понад 200 порід і різних породних груп коней.У коней добре розвинені щелепи, зуби ( 40 зубів у жеребців , і 36 у кобил). У них однокамерний шлунок і короткий кишечник (25 — 39 м), велика сліпа кишка. Коні ретельно і довго пережовують корм, змочуючи його рясно слиною, якої у них за добу може виділятися до 40 л. Особливо в жарку пору року коні п’ють багато води (70 — 80 л), низьку температуру вони здатні переносити досить легко, але для них небезпечні протяги і вогкість. Ноги коней найвразливіше місце, яке найбільш чутливо до поганих умов утримання.Даючи короткий опис коней, варто відзначити, що коні живуть до 25 років, а іноді й більше. Статева зрілість у коней настає до 1 — 1,5 років, але, як правило, кобил злучати починають з 3-х років. Жеребність триває 11 місяців. Вкрай рідкісні двійні, і навіть якщо таке трапилося, вони найчастіше нежиттєздатні. При народженні вага лошати дорівнює близько 10 % ваги його матері, і збільшується майже в 5 разів до часу відлучення. Коні ростуть до 5-6 років, а в роботу їх беруть з 3 -х років.У коня тонка і еластична шкіра, вкрита прямим коротким волоссям довжиною 1-4 см. У ній знаходиться багато різних нервових закінчень і залоз, які відіграють важливу роль у життєдіяльності організму, тому вкрай важливо утримувати шкіру коні в чистоті.Добре розвинені органи дихання і кровообігу. Обсяг крові становить 7-11% від живої маси коня, при цьому маса легких дорівнює близько 4,5 — 6,5 кг, серця 3,5 — 4,5 кг.Коротко описуючи коня також підкреслити потрібно і те, що у нього прекрасно розвинені дотик і слух, а що стосується зору, то коні бачать добре тільки з близької відстані.Художній опис коняЦим літом я їздив до свого діда на канікули, там я вперше на власні очі побачив це дивовижне створіння — коня. Так, звичайно, я раніше багато чув та читав про цю свійську тварину, але відчув дух свободи, сили та норовливості поєднані в цій тварині тільки там. Зі слів місцевого конюха Степана я дізнався, що прізвисько цього коня - Найман, на честь свого видатного пращура коня Чингісхана. Він як і той славетний кінь був світло-рудим з чорними ногами і хвостом, та й норов він мав подібний. Вік його складав 8 років, що для коней означає самий розквіт сил, тому він так спокійно і з легкістю цілими днями носив Степана між різними селами для вирішення місцевих потреб. Одного дня я напросився самостійно проїхатись верхи і відчув всю силу яка поєдналася зі мною в одне ціле, і згадав історію, про те, як довго ці тварини служили нам і допомагали, а зараз ми змінили їх на авто та все більше забуваємо. Сподіваюсь, що цього літа мені  вдасться проїхатись верхи і доторкнутися до природи ще раз.