твір Що найголовніше в житті?

А Барви яріли мінилися переходили одна в одну й нарешті меркли
Б прозора пелюстка молодого місяця нетьмарилась не танула а наливалася світлом
В сонце скотилося майже до самого обрію але раптом застигло на місці
Г сонце до половини сховалося за хмару тільки червоний півкруг його ще палахкотів зверху

кімнатах. Іванові хотілося бачити кожний кутик... Кожна дрібничка, навіть який-небудь чайник у кухні говорив до нього своєрідною мовою. «Ти ще мене пам'ятаєш.? а — казала кожна річ. Особливо багато таких речей у великій кімнаті, так званому кабінеті: ріг тура, мушля на попіл, приладдя до писання. Витертий одинокий шкіряний фотель—близький і свій. Столи, стільці, його ліжко, застелене так само, з тією самою білою прикривкою. а над ним краєвид Куїнджі. А найголовніше — портрет Марусі, що майже на цілий зріст людини велично висів між двома вікнами над письмовим столом (За У. Самчуком).

2.На фотографії — куток робочого кабінету людини, яка займається розумовою працею, напевно, письменника. Про це свідчать розкладені на великому письмовому столі аркуші паперу і залишена ручка — гусяче перо — та інше письмове приладдя і речі, якими ніби зовсім недавно користувався господар кабінету. З правого боку стола — велике м'яке робоче крісло, оббите темно-коричневою шкірою. У ньому, напевно, приємно сидіти і працювати. Під стіною —- невелика етажерка, на ній складені стопами книжки. Над етажеркою — полиця, на якій рівними рядами стоять книжки різної величини.