як ти розумієш слово вишивка? чому вишивку називають оберегом? напиши текст

+ 0 -

Suzanna2002

18 февр. 2015 г., 11:10:57 (9 лет назад)

Вишивку вживають в українському народному побуті передусім на предметах одягу, в основному на жіночих і чоловічих сорочках. Крім того, вишивки поширені на предметах домашнього вжитку, як наліжники, обруси, наволочки, рушники тощо. 

+ 0 -

Counrty

18 февр. 2015 г., 12:43:25 (9 лет назад)

Українські вишиванки відзначаються своїм глибинним символізмом, що своїм корінням сягає тисячолітньої давнини.
Символи-обереги, що повсюдно поширені на вишивках, нерозривно пов'язані з природою.

Стовпи-смужки, що тримають на собі весь світ

Любить життя подолянка, бо підносить красу того цвіту-листячка над усі космічні сфери. Тому й вишиває на плічку все, що дороге й близьке. Неодмінно вишивається все, що нагодує, зігріє, обереже.
А далі - стовпи-смужки, що тримають на собі весь світ. Тож і хочеться заспівати:
"Ладо! Ладо! Ладо! Все на світі радо. Щедрий вечір на землі!".

Зірки на подільських вишивках

Зірки, розкидані по рукаві і зібрані в геометричний орнамент, - це уявлення про структуру Всесвіту, що вже є не хаотичним і безладним, а упорядкованим і гармонійним.
І знову засіяним, щоб нести нові й нові паростки життя у далекі світи.

Символи Води і Сонця

Вода і Сонце. Вся українська вишивка позначена благословенними знаками Води і Сонця. Сонце часто зображується восьмипелюстковою розеткою чи квіткою, а знак Води нагадує згорнутого вужа. Дві стихії, що утворили земне життя, а тому їх треба розуміти як вологу материнську і вогненну батьківську енергії.

З глибини минувщини дійшли в орнаментах українських вишивок ці символи - Земля і Сонце, що в поєднанні з Водою складають життєдайну трійцю. Це знаки тих сил, без яких неможливе саме життя. Ромбічні знаки на плічку - це символ плодоріддя Землі-матері, щедро засіяної, зігрітої Сонцем, щоб буяло життя наше.

Але і сама Земля - складова Всесвіту з безліччю зоряних систем і нашим Сонечком, що уособлювало для пращурів священний Вогонь.

Символ Берегині

Берегиня. Її створив народ такою загадковою, багатоликою та могутньою незнаною квіткою, що тримає в собі материнську силу жінки. Вона сама Мати-природа, яка несе в світи і суть творення, і суть захисту, а через це - вічне оновлення та гармонію життя.

Ось вона, чарівна квітка-пані, що береже біле, червоне та чорне зерно, зерно духу, крові та землі-плоті, готової у цю мить розлетітися (вибухнути) у космосі для зародження нового життя. Її віття-руки обтяжене земним насінням розвитку, але тільки вона знаєт час того магічного помаху-засіву.

Берегиня - дорогий нам символ, поширений по всій Україні. Вона і життєтворча Мати-природа, і жінка-Мати, яка дарує світові сина, і Дерево життя, що сформувало із мороку-космосу чітку систему Всесвіту. І при всій своїй величності та могутності скромно прикоренилося у земному горнятку, аби ще раз нагадати, що кожне живе створіння - часточка неподільна і нерозривна загальної системи буття.