написать текст повідомлення для бабушки або дідуся про те що ваша молодша сестра їде до них на каникули

А безсумнівно, напевно, природно, без сумніву, само собою зрозуміло
Б кажуть, повідомляють, на думку, за даними, з погляду
В на щастя, на жаль, на біду, ніде правди діти, чого доброго
Г проте, отже, з одного боку, перш за все, між іншим
2. Поширене означення, що стоїть після означуваного слова, є у реченні (розділові знаки пропущено)
А Вишневий Хутір у степах немов пропечений сльозою.
Б Осінній холодок над спраглою землею шатро гартоване широко розіп’яв.
В У круглому видолинку схожому на денце ложки застигли розпорошені волоконця туману.
Г Громом налякана змахує крилами чапля сердита.
3. Усі компоненти можуть виконувати роль як вставних, так і інших компонентів речення
А очевидно, напевно, мабуть, по-перше, власне кажучи
Б кажуть, звичайно, здається, нарешті, взагалі
В можливо, вочевидь, мовляв, як на зло, головним чином
Г до речі, по-перше, отже, жаль, зокрема
4. Вставне речення є у тексті (окремі розділові знаки пропущено)
А Мелькають дні як п’яти марафонця.
Б Полювання як ви потім самі побачите потребує чимало часу.
В Вже ластівки як до-ре-мі-фа-соль розсілися в зажурі між дротами.
Г А лілії срібляста квітка на синім плесі як лебідка.
5. Правильно відокремлено прикладку у реченні
А. Гуде вогонь, веселий сатана червоним реготом вихопляється з печі.
Б Вогненна зірка в небі пролітала, сичі кричали, вісники біди.
В Любов підкралась тихо, як Даліла, а розум спав довірливий Самсон.
Г Старезні пні - кошлаті поторочі літопис тиші пишуть у траві.
6. Потрібно поставити кому перед порівняльним сполучником (окремі розділові знаки пропущено)
А 7 грудня 1941 року увійде в історію людства як символ ганьби.
Б І, мабуть, нікому немає в світі гірше як мені.
В А я стояла як сліпа від сліз.
Г І голова у нього над плечима була як вежа в шапці сивини.

ІІ рівень
(3 бали. Кожне завдання - 1 б )
Завдання 7 – 8 мають чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний.
7. Потребує редагування речення
А Перечитуючи твої листи, мені ставало спокійніше на душі.
Б Переїхавши до Києва, він розпочав зовсім нове життя.
В Запливши в зарослі очерету, козаки стали на перепочинок.
Г Обійшовши ожеред, мандрівник спробував розгледіти хоча б якийсь вогник.

8. Не треба відокремлювати вставне слово від сполучника (окремі розділові знаки пропущено)
А Ти повинен і отже, можеш.
Б Але звичайно, що то за роман, як люблячих не стрінуть перешкоди?
В Болиголов поріс, а може, й рута на тих місцях.
Г Але ж мабуть, ми правди не зурочим, що світ вже так замішаний на злі, що як платити злочином на злочин, то як же й жити, люди, на землі?
З шести варіантів відповідей оберіть ТРИ правильні
9. Укажіть речення, де правильно розставлені розділові знаки при відокремлених членах
А. Потому несподівано зразу трусонуло сніжком, і земля здавалася аркушем паперу, на якім дитина пробувала фарби: зелені, руді і сірі (М.Коцюбинський).
Б. Поле німує, знесилене літом, спить мертвим сном, руде, обдерте (М.Коцюбинський).
В. На кладці, обнявшись, стояли дві дівчини і, забувши про все на світі, виводили стару сумовиту пісню (М.Стельмах).
Г. Незважаючи на погану погоду біля освітленого під’їзду театру панувало пожвавлення (В.Собко).
Д. Ліс зустрів мене як друга горлиць теплим воркуванням (М.Рильський).
Е. У горах Брянський, як командир, зустрівся з новими труднощами (О.Гончар).

Берізка. Дуб виріс міцним і могутнім, з північного боку схилу до річки, а біла Берізка виросла ніжною і стрункою, майже біля самої води.

Щороку Дуб з нетерпінням чекав сезону літніх відпусток, коли приїдуть люди і почнуть свій активний відпочинок. Дубу, звичайно, було не зрозуміло, чому люди так поводяться. Особливо дивним здавалося те, що вдень люди випускали з роту багато диму, в той час як він, могутній дуб, ночами виробляв для них кисень. Але, незважаючи ні на що, він був щасливий створювати для них тінь у спекотний день і впускати жолуді, щоб діти могли ними гратися.

Але одного разу в тому лісі сталося нещастя. Один відпочиваючий чогось випив і, через необережність, забув загасити недопалок від своєї цигарки. І в лісі почалася жахлива пожежа. Диму було стільки, що блакитного неба не було видно зовсім. А спека стояла така страшна, що ніхто з дерев вже й не сподівався вижити.

Добре, що відпочиваючих було багато, і вогонь помітили відразу. Пожежники приїхали швидко і моментом впоралися з такою страшною небезпекою, як пожежа у лісі. Але у багатьох дерев встигла обгоріти кора.

Коли пожежники поїхали і метушня вляглася, Дуб подумав: «Скільки ж часу тепер знадобиться всьому лісу, щоб переробити цей дим в чисте повітря! І скільки згоріло жолудів, з яких вже наступного року могли б вирости молоді дубочки!»

На щастя, до нашого Дуба вогонь не дійшов, і Дуб знову замислився: «Скільки ж часу потрібно Людині, щоб вона прийшла до тверезого способу життя?»

Не знайшовши відповіді, він звернувся до Берізки:

— Послухай, я такий сильний і могутній, а нічого зробити не можу, щоб цього більше не повторилося.

А Берізка йому й відповідає:

— Так робити-то, власне, нічого й не треба. Тому, що людина — це така істота, яка вчиться на своїх помилках. І стільки століть витрачає час на знищення свого здоров'я. А потім розповідає, що тільки дурні вчаться на своїх помилках, вважаючи себе найрозумнішою істотою на планеті. Скажи, яка ж вона після цього Homo Sapiens? Адже дивися, як просто живемо ми, в гармонії з природою, і як вона про нас піклується, якщо їй не заважає людина.

А далі вона розповіла про те, що видно їй зі свого бережка. І як було б добре, якби Людина поводилася по-іншому, якби всі люди жили тверезо...

Автор оповідання: О.А.Видиборець

* * *

Що саме розповіла Берізка Дубу далі, нам поки що не відомо. Пропонуємо Вам самим спробувати про це подумати і написати продовження цієї історії.

Ми віримо, що з Ваших розповідей вийде найкраща казка

народу й надбань усього людства.

Основою мовленнєвої культури є грамотність, тобто дотримання загальноприйнятих літературних норм у користуванні лексичними, фонетичними, морфологічними, синтаксичними і стилістичними засобами мови.

Але цим поняття мовленнєвої культури не вичерпується. Мовлення має бути не тільки правильним, а й лексично багатим, синтаксично різноманітним.

Щоб цього досягти, слід вслухатися в живе мовлення, вдумливо читати політичну, художню, наукову літературу, звертаючи при цьому увагу на вживання окремих слів, на особливо вдалі висловлювання, на побудову речень, користуватися словниками. Треба активно розвивати своє мовлення: усно й письмово викладати думки, виправляти себе, перебудовувати сказане, шукати найкращі й найдоцільніші варіанти висловлювання.

Культура мовлення тісно пов'язана з культурою мислення. Якщо людина ясно, логічно мислить, то й мовлення в неї ясне, логічне. І навпаки, якщо в людини немає думок, якщо вона говорить про те, чого не розуміє або не знає, то й мовлення в неї плутане, беззмістовне, захаращене зайвими словами, непотрібними красивостями. Мовлення тоді гарне, коли воно якнайповніше і якнайточніше передає думки чи малює образи, зрозуміле і легко сприймається.

Грамотне, багате мовлення — не тільки ефективний засіб передачі й сприйняття думок та образів. Це й вияв поваги до людей, з якими спілкуєшся, до народу, який створив цю мову.

Запишіть основні тези тексту.