В зеленом кожушке, В костяной сорочке, Я росту себе в леске, Всем сорвать хочется.
1-4 класс
|
Ето орешек, ну если ето загадка
Другие вопросы из категории
серце крається, легкий на руку, заснуло серце, як кіт наплакав, кури не
клюють, прокинулася душа ( на вибір)
Читайте также
Ось и знайомий ліс.Рівними шеренгами виструнчились зелені сосни.Поміж ними ростуть білокорі берізки,кремезні дубки,тремтливі осички.
Навколо тихо-тихо.Тільки іноді з глибини лісу чуте легкий стукіт дятла та мелодійний свист зграї синиць.
Заглибившись у сосняк,знімаєте голчасту ковдру,і відкривається красивий оранжевий брилик рижика.
У зеленому кожушку,
Галасує в камишку.
Хоч і плавати мастак,
А не риба і не рак...
спiвають лебединi крила. Я прислухаюсь до їхнього спiву, i менi теж хочеться полетiти за лебедями, тому й пiдiймаю руки, наче крила. I радiсть, i смуток, i срiбний передзвiн огортають та й огортають мене своїм снуванням.
Я стаю нiби меншим, а навколо бiльшає, росте i мiниться увесь свiт: i загачене бiлими хмарами небо, i одноногi скрипучi журавлi, що нiкуди не полетять, i полатанi веселим зеленим мохом стрiхи, i блакитна дiброва пiд селом, i чорнотiла земля, що пробилася з-пiд снiгу.
I цей увесь свiт тріпоче, мiниться в моїх очах i вiддаляє та й вiддаляє лебедiв. Але я не хочу, щоб вони відлiтали вiд нас. От коли б якимсь дивом послухали мене: зробили круг над селом i знову пролетiли над нашою хатою. А в цей час надi мною твориться диво: хтось невидимим смичком провiв по синьому пiднебессi, по бiлих хмарах, i вони забринiли, як скрипка. Я тягнусь догори i сам собi не вiрю: знову над нашою хатою пролiтають лебедi!
вопрос....знайди у текстi п'ять iменникiв. Вы знаете вiдмiнок кожного з них ,назви початкову форму.
2.попелясио-зозулястий забіяка він горластий з червоною бородою. Йде поважною ходою, носить гордо співунець на голівці гребінець. 2.Назви ознаки,які допомогли знайти відгадки. 3.Склади самостійно загадки про місяць і сонце,вживаючи прикметники.будь ласка дякую
У розпалі садіння дерев.
У
цій радісній і корисній справі діти не поступаються дорослим .
Обережно, щоб не пошкодити коріння, викопують і переноять поснулі
деревця в нові місця. Навесні прокинеться деревце і почне рости людям
на радість і користь.
І кожний з дітей, хто посадив і виростив деревце, поставив собі за життя чудовий зелений пам`ятник на віки.