твiр-мiнiатюра "Коли б я став чарiвником"
5-9 класс
|
Якби я був чарівником (на морально-етичну тему з елементами опису)
Один раз на літніх канікулах ми із хлопцями поїхали в аквапарк. Кінець червня був таким пекучим, що ми навіть із води не вилизали. Мій приятель Арсеній пішов уздовж берега по воді. Раптом він закричав:
- Швидко сюди!
Коли ми підбігли, Арсеній тримав у руках щеняти коричневого кольору із чорними плямами на спинці й передніх лабетах. Незважаючи на жару, щеня тремтів
- Ти де його знайшов? – запитав Ігор
- Заплутався у вербових хащах. Чую – хтось скиглить. Я туди – а там щеня
- Що будеш робити із дворнягою? – запитав я
- Тобі віддам, – не коливаючись, відповів хлопчик. Може, він пожартував, але не погодився
Коли я вернувся додому, мама категорично відмовилася залишати щеня . А він був таким смішним! Здавалося, він розумів, що вирішується його життя. Навіть перестав скиглити. Підповз до маминих ніг і влігся, поклавши на лапки мордочку. Може, тим самим він показував мамі, що й турбот з ним буде небагато. Його карі вічка дивилися тривожно. Він помахав хвостиком, але мама залишалася невблаганної
Тоді ми із хлопцями вирішили спорудити для нього будку. В Арсенія батьки недавно купили новий телевізор і ящик ще не викинули. Цю величезну коробку із твердого картону ми перетворили в хатку для щеняти. Поставили її в безлюдному куточку двору й вирішили по черзі доглядати за врятованим щеням
- От якби стати чарівником! – мрійливо сказав Арсеній
- Те й що, – запитав я, – ти б всіх щенят пособирал у місті, так?
- Майже вгадав. Я б створив для них притулок. І не тільки для собак, а й для беззахисних котів
- А якщо серйозно, що будемо робити з ним узимку?
- До зими це буде міцний собака, – нагадав Арсеній
- Але не залишати ж бідолашне щеня на вулиці? Я ще побалакаю смамой.
До речі, щеняти ми назвали Орешком.
Другие вопросы из категории
Читайте также
друкарень, не мали можливості говорити про себе правду. Моральної ж кривди не знає тільки той народ, який може та вміє пізнавати себе сам, сам осягати власну історію, плекати власну культуру. Коли ж його історію тлумачить йому загарбник, то, ясна річ, що тлумачитиме її за власним розумінням та баченням, на користь собі.
Істина, здавалося б, абеткова, і ми пережили її силу на своїй, як то кажуть, шкурі.
Мабуть, через це в українській свідомості витворилося кілька світоглядних деформацій. Одні з нас беззастережно приймали імперські схеми й тлумачення нашої історії і на цій основі навчалися самі, навчали своїх дітей, онуків і правнуків. Так з’явилися люди байдужі, а то й ворожі до національних цінностей. Інші з нас бачили свою історію гіпертрофовано, вірили ненауковим міфам та легендам, вбачали в своїй землі ледве не пуп земний. Це хвороблива реакція на гніт і примусове приниження національного "я”.
Проте працею сотень самовідданих подвижників ми все-таки пізнавали себе, вивчали й осмислювали.
І справді, яке величезне багатство становлять наші фольклор та етнографія! Як уперто писалися впродовж віків наші літописи! І все для того, щоб не згасала історична пам’ять у народу. За тими скромними літописцями прийшли фахівці історики, які все-таки написали історію нашої землі.
Яку багатоманітні й багатовікову мали ми літературу, котру ще також нам вивчати й пізнавати! Яку своєрідну музику, театр, архітектуру, образотворче мистецтво! Все це – складники великої нашої, спільно твореної книги українознавства.
Саме тому необхідною стає українознавство як наука й шкільний предмет. Пора пізнавати себе не приховано, а відверто й з гідністю.
Предмет "українознавство” не має служити для вивищення нашої національної пихи, коли власний народ ставиться над інші. Та пиха й не властива нам, бо доля наша – не напад і не загарбання чужих земель, не поневолення сусідів. Доля наша – оборона й боротьба за самозбереження. Тому й українознавство для нас – це пізнання своїх коренів та свого внутрішнього "я”.
Українознавство – це пояснення того, чому ми такі, які є сьогодні.
1. Що вивчає фонетика?
2. Розкрийте поняття звук і буква.
3. Для чого слугують звуки мовлення?
4. Що лежить в основі поділу звуків на голосні й приголосні, чим вони різняться?
5. Сформулюйте основний принцип поділу слів на склади.
6. Чим характерний наголос в українській мові?
7. За якими ознаками класифікуються приголосні? Назвіть їх групи за дзвінкістю/ глухістю та твердістю / м'якістю, наведіть приклади.
8. За якими ознаками відбувається уподіблення приголосних? Покажіть на прикладах.
9. У чому виявляється спрощення в групах приголосних? Проілюструйте.
10. Як позначається м'якість приголосних на письмі? Наведіть приклади.
11. Коли у словах пишеться, а коли не пишеться м'який знак? Підтвердіть прикладами.
12. Коли у словах ставиться, а коли не ставиться апостроф?
13. Коли у словах пишеться йо, а коли ьо?