короткий твир Украина моя земля

время- не оставьте мою просьбу без ответа...
Мне обязательно нужно, чтобы этого эссе не было в интернете, поэтому написать нужно самостоятельно. ОБЕЩАЮ, за толковое эссе, написанные ВАМИ, отдаю 50 баллов!
Очень нужно,это на завтра, и заранее спасибо)

компонент у речення можуть вносити:
А присудки;
Б інверсії;
В поширені означення;
Г другорядні члени речення.
3. З’ясуйте, в якому реченні пропущено
тире між підметом і присудком:
А Гомоніти з високим начальством було для
Хоми втіхою (О. Гончар).
Б Жити значить безперервно рухатися вперед
(С. Джонсон). В Твоя любов як сміх дитячий
(Д. Іванов).
Д Ми сірі гуси в хмарі (А. Малишко).
4. Укажіть двоскладне речення, яке легко
перебудувати на односкладне.
А Тайга не давала йому нічого.
Б Дівчина враз насупилась, розгнівалася.
В Даремно він нишпорив з пильністю вченого
і з відчаєм голодного.
Г Його гнала вперед надзвичайна впертість,
сто разів випробувана і загартована
мужність (З творів І. Багряного).
5. Укажіть речення, в якому неправомірно
пропущено кому між однорідними
членами.
А Холодні зірки мерехтіли в темному небі, і
нескінченний Чумацький Шлях простягався у
вічність двома велетенськими кривими
коліями (О. Довженко).
128
Усі уроки української мови в 11 класі.
Академічний рівень
Б Леся полюбила Сомка іще тоді, як він було
носить її на руках і дарує їй то золоті сережки,
то добре намисто.
В Іще тоді звав він її своєю судженою і зложив
з Черевани- хою руки.
Г Защеміло горде дівоче серденько, да
мовчала небога не сказала й матері (З
творів П. Куліша).
6. З’ясуйте, в якому з речень вжито зайву
кому.
А Марія переживала прочитане, раділа чи
плакала разом із тими людьми, про яких
оповідала книжка.
Б Гнат як міг припрошував, підкладав їй, що
видавалося йому смачнішим, годував
цукерками, як дитину.
В Піднесена й урочисто чиста Марія приймала
свої дари, цілувала кожного в уста, а
Мартина — схилилася і, як батька, поцілувала
в руку.
Г Одарці дещо не до вподоби, що Марія
занехаяла старосвітські звичаї, і не
вбиралася до шлюбу, як це було прийнято,
але такі вже настали часи (З творів У.
Самчука).
7. Визначте, яке з речень ілюструє правило
вживання двокрапки після
узагальнювального слова перед
однорідними.
А З Оксаною от що: їй 17 літ, батько її, Рубан,
сюсюкає, а мати теж сюсюкає.
Б І далі (щоб не забути): у перший, у другий,
як і в дальші томики я вкладаю речі, ще ніде
не друковані.
В Дивишся на гетьманський ліс, згадується:
гетьманщина, Гоголь, татари, Карло XII і т. ін.
(З творів М. Хвильового). Г Все зберегла моя
уява: ті ночі зоряні, ті дні (В. Сосюра).
8. З’ясуйте, в якому з речень двокрапка
після узагальнювального слова перед
однорідними членами невиправдано
пропущена. А Тьотя Бася не обідала її
обід з’їв хтось. (У. Самчук)
Б Йшли разом до комори, розглядали та
упорядковували свої подарунки хустки,
спідниці, полотно. (У. Самчук)
В Люблю дивитись на Дніпро з його стрімких
високих круч (В. Сосюра)
Г Павлина Анфисівна сама ж невинність вона
ж не знала, що Анфиса Павлівна дитячу
котлету їла (3 творів М. Хвильового).
9. З’ясуйте, в якому з речень після
однорідних членів замість коми слід
поставити тире.
А Сусіди посідали на призьбі, запалили
люльки, вернулись до своєї розмови (С.
Васильченко).
Стилістика простих речень
129
Б Він приніс здоровий пучок ласкавцю,
гвоздиків та крокусу, котрий вже зацвів
жовтогарячими патлатими квітками (І.
Нечуй-Левицький).
В І зелений садок, і маленька пасіка в садку
під горою, і криниця під грушею, і левада, і
зелена діброва на горах, і розмова з
Лавріном за пасікою, все ніби заквітчало
свекрову хату квітками та залило пахощами (І.
Нечуй-Левицький). Г Як не любити зими
сніжно-синьої на Україні моїй, Саду старого в
пухнастому інеї, Сивих, веселих завій? (М.
Рильський).
10. Укажіть речення, що потребує
стилістичної правки.
А У поемі «Сон» Тарас Шевченко зображує
тяжку долю українського селянства.
Б Після одруження інститутка почала жити на
хуторі чоловіка.
В Панночка сердилась на Устину з Прокопом і
на свого чоловіка, на полковника, гостей, що
не зручно при них їй було заборонити їм
повінчатися.
Г За те, що Прокіп не дав панночці зобидити
Устину, його віддали в москалі.
11. З’ясуйте, що виражає в реченні
звертання ^ О земле рідная! Не
жатиме неситий пшениці на твоїх
ланах! (М. Рильський) А докір;
Б радість;
В іронію;
Г гідність.
12. Визначте, що виражає вжите у реченні
вставне слово
Ось, нарешті, видко віддалік і її будинок (Ю.
Яновський).
А впевненість або невпевненість у
повідомленні;
Б почуття (емоційна оцінка повідомлюваного);
В ввічливість для активізації бесіди;
Г вказівку на джерело повідомлення.

1. У недобру для серця пору я сказала комусь Люблю. 2. Я так давно
тягнуся до краси та лиш тепер посміла попросити Навчи мене ботаніко роси з
пелюсток мрій на землю не трусити. 3. Роби добро мені казала мати і чисту
совість не віддай за шмати. 4. Мене ізмалку люблять всі дерева і розуміє
бузиновий Пан чому верба від крапель кришталева мені сказала Здрастуй! крізь
туман . 5. Важка у вас мова сказав іноземець-сусід я брався за неї але не осилив
як слід. 6. Ми діждемось що прийдуть і напишуть Тут був народ і звався
Україною. 7. Запитаймо у себе Відколи з якої пори почали українці себе у собі
зневажати. 8. Чи є що золота дорожче на землі? у мудреця спитали якось
люди. 9. Дні коротшають так само непомітно як людське життя думала
мати . 10. Тепер вже я кладу тобі на плечі руки і говорю Пробач моя вина.
11. Прийшла любов до мене й тихо прошептала Все тлінне в світі все це суєта.
12. Тим-то бабуся-покійничка було каже Не стає не стає моя дитино таких
дівчат і козаків на Вкраїні як за мого дівування було. 13. Хіба щось погане
приснилося? питають мати і знову заходжуються дмухати в жарину. 14. Ось
я йду! обізвалась зима. 15. Ох голубе Лисиця застогнала Бодай би вже й не
жить як отаке терпіть . 16. Ні не клич мене весно казала я їй не чаруй і не ваб
надаремно 17. Коли шептав тобі Кохаю я був як травень молодий. 18. Час
минає! звикли ви казати. 19. Невже це він співав? здивувалася дівчина. 20. Де ви
були? запитала з тривогою. Я вже зачекалася. 21. І прошепчу тобі Кохаю… за
тебе Богу помолюсь.

прочитать твир

землі своєї,бо й я землі своєї син.

Летять бо сила їх незрима підганяє,птахи із вирію.

Обмерзлі кригою дерева дзвонили й лускотіли,неначе вони були скляні.

О пісне!Тебе ніхто не може побороть.бо вільний дух твій правдою повитий.

я прокинувся через те,що поїзд сіпонув і раптом поїхав швидше.

Мали спати по черзі,бо хтось один повинен був підтримувати вогонь.