Познач речення у якому є уточнюючий член:
5-9 класс
|
А)1882 у Києві розпочалося друкування щомісячного журналу "Київська старовина"
Б)Десь там,глибоко внизу,двигтить,невтомно пульсує душа корабля
В)Прийшовши в літературу,Василь Симоненко,наділений щедрим талантом і непідкупним трозумом,голосно заспівав сердечну пісню
Г)Замок пишався на всю околицю,і здалеко було його видно
Відповідь б) }))))})))))}}))
Другие вопросы из категории
пізнаєш друга", бажано додати якусь життєву ситуацію. Вельми дякую за увагу і за поміч! :)
Читайте также
шляхи мої (не)міряні, гори мої (не)важені, звірі мої (не)наджені, води мої (не)ношені.
в)(не)зоране вчасно поле не дасть хорошого врожаю.
г) Ще ніким (не)розбуджена молода сила дрімала у юнакові.
Познач речення, у якому дієприкметник виконує роль присудка.
а)сухе, стомлене її обличча раптом осяяла усмішка
б) двері були широко відчинені
в) в усіх кінцях ярмарку стоять вози, навантажені всіляким добром.
г) у малині лежав повержений з небес маленький ангел і плакав без сліз.
сонцем дихав пахощами росяних трав (П. Панч). B) В провулках поміж тинами клубочилася темрява але небо було світле і зоряне (Григорій Тютюнник). Г) Журавлі летять із гирла кудись аж за Київ в поліські болота (О. Гончар). 2. Відокремленим уточнюючим другорядним членом ускладнене речення: A) На Близькому Сході важливу роль в житті людей відігравала глина (В. Мезенцев). Б) Тут серед степової тиші казка сама просилася в слова (І. Цюпа). B) Ми часто похапцем живем все відкладаючи на потім (В. Крищенко). Г) Десь за річкою гув болотяний бугай (Г. Тютюнник). 3. Відокремленим неузгодженим означенням ускладнене речення: A) У тій хвилі вона не почувала нічого, крім вдячності за рятунок від нехибної смерті (І. Франко). Б) Ранкові доли, багаті різнобарв’ям трав, горять в росі. B) Панна, з великими очима, з суворо застиглою постаттю, здавалась фантастичною феєю (В. Винниченко). Г) Лиш народи, явлені у Слові, достойно жити можуть на землі (Л. Костенко). 4. При виділенні дієприслівникового звороту помилку допущено в реченні: A) А старший царевич, злякавшись батькового гніву, сидів осторонь і мовчав (Іван Білик). Б) Твої слова, не вмиті потом непогамовного труда, пролинуть непотрібним льотом не залишаючи сліда (М. Рильський). B) Незважаючи на малесенький вітерець, парило і робилося душно (Григорій Тютюнник). Г) Степ, струснувши з себе росу та зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором (Панас Мирний). 5. Виділений відокремлений член є обставиною в реченні: A) Він лежав лицем просто неба і дивився на темне небо, засіяне зорями, ніби чорне поле пшениці (І. НечуйЛевицький). Б) Славутич-ріка тече з давнини нашої (Б. Олійник). B) Там, під кучерявою вербою, і освітив її місяць, хорошу й смутну, у маковім вінку (М. Вовчок). Г) Ти живеш у Києві – прекрасному й чарівному місті (Ю. Смолич). 6. Помилку допущено при побудові речення: A) Сім’я Миколи Джері працювала на пана не розгинаючи спини. Б) Підійшовши до будинку, йому здалось світло в вікні. B) Затамувавши подих, учні слухали розповідь сивого ветерана про війну. Г) Вертаючись з роботи, Марія Петрівна зайшла до магазину і купила свіже печиво до чаю. У завданнях 7-9 до кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою. 7. Установіть відповідність між реченням і відокремленим другорядним членом у ньому. 1. Відокремлене означення; 2. відокремлена прикладка; 3. відокремлена обставина. А. Крім того, процес вимирання цих ящерів тривав не менше мільона років (В. Мезенцев) Б. Дорога, майнувши сірим хвостом, безшумно сховалася в зелені хлібів (В. Винниченко) В. Іду я, засмучений хлопчик, до старого коваля (О. Довженко) Г. Сповнений любові, я іду по вулиці вузкій (В. Сосюра) 8. Установіть відповідність між словосполученнями обох стовпчиків, утворивши фразеологізм із відокремленим членом речення. 1) Знайшовши – не скач… А. …не лізь у воду. 2) Сидячи на печі… Б. …згубивши – не плач. 3) Не спитавши броду… В. …не їстимеш калачі. Г. …доки не перескочиш. 9. Установіть відповідність між реченням і видом відокремленої обставини в ньому. 1) Дієприслівниковий зворот; 2) одиничний дієприслівник, що означає додаткову дію; 3) обмеження дії попередньої обставини А. В останніх числах червня, перед самими жнивами, стало на годині (П. Панч). Б. Дід Захарко довго сидить, дивлячись в одну точку (О. Довженко). В. Вона не звикла сидіти склавши руки (І. Нечуй-Левицький). Г. Засинаючи, ще почув, як увійшла мати… (М. Стельмах) Прочитайте текст. Виконайте завдання 10-11 до нього (1) Сталеве плетиво геометричних фігур вписалося в пебо, в розлогість степу, стало новою озН накою полтавского пейзажу. (2) І від того зблякла колишня краса й велеч крилатих вітряків, що здавна були вершиною техніки українського села. (3) Поряд із сталевими вишками стоять вони поодинокі й осиротілі, понуро опустивши крила. (4) Але Твердохліб любить цих, прикутих до пагорбів, дідуганів. (5) Як багато говорять вони про минуле рідного краю! (І. Цюпа) 10. Позначте речення з відокремленими членами. 11. Позначте речення, у якому допущено орфографічну помилку. 12. Складіть невеликий роздум на тему: «Хто є для мене взірцем?» (6-7 речень). Використовуйте відокремлені обставини.
А Просто треба дотримуватись дієти, і ви неодмінно відчуєте полегшення.
Б Як тільки почнуться канікули, ми відразу поїдемо до Києва.
В Промовець говорив просто, зрозуміло та наводив переконливі
аргументи.
2. Укажіть правильне твердження.
А Частка — це службова частина мови, яку вживають для зв’язку
слів у реченні.
Б Частка може утворювати окремі граматичні форми.
В Частка може бути членом речення.
3. Укажіть речення, в якому вжито модальну частку.
А Краще б ви поїхали до моря!
Б Нехай здійсняться ваші сподівання!
допущено пункткаційну помилку! 2.)Укажіть речення,у якому допущено орфографічну помилку!
1.Родючі поля запорізькі.2.Та цього літа на прочуд заколосились вони ще небувало буйним врожаєм.3.Аж стебло погнулось...4.Навіть не віриться, що десь отаке ж чарівне й неозоре врожайне багатство витолочується чобітьми, нищиться металом і заливається людською кров`ю.5.А при думці що все це теж коїть людина-і коїть уже не вперше,-стискається серце.
зробити повний синтаксичний розбір одного з реченнь