Твір оповідання за поданим сюжетом- " Зустріч з інопланетянином"
5-9 класс
|
Моя зустріч з цими створіннями з інопланетянами відбувалася у
моїх чудових, веселих та яскравих снах .У моему сні все трапилось ось
так :
Мені снилось що я великий та відомий космонавт . І свою
наступну подорож у космос я повинен виповнити завтра . У ночі мені
снилися кошмари наче мене хтось викраде коли я буду досліджувати Луну ,
але на це я зовсім не звернув увагу .Насиупного дня коли я повинен
вилітати я випадково виламав палець , він у мене дуже сильно болів але
я витерпів цей біль . І ось я вже на порозі ракети , сідаю в кресло і
зараз вже вилітаю .Ось я вже лечу далеко від Землі , і моя ракета вже
призимлилась.Я був здивований що так швидко ми прилитіли .Я у своєму
костюмі зійшов на Луну, але вона мені здалася якоюсь не такою .Але
всеодно я почав досліджувати її і раптом , я почув якийся не зрозумілий
шум .Коли я підняв голову помітив багато інопланетянів .Я озернувся на
вкруги і вже от Луни де я був нічого не залишилось . Я сидів у
космічному кораблі , потім я зрозуиів , що то зовсім була не Луна , а
корабель інопланетян . Один інопланетянин підійшов до мене як я вже
зрозумів по їхніїй мові та крику начепто його звали Зеленкуа він
підійшов до мене і почав мені щось розповідати та щось вколов мені ,
потім я заснув .
І з переляку у цьому дивному сні після уколу який мені вкололи інопланетяни я прокинувся .
Другие вопросы из категории
1.Відсутній по хоробі
2.бути в Харкові по справах
3.зробити по всіх правилах
4.зараз без чверті сім
задзижчати, ірнс, в'юн, удвох, книголюб, іду, ярмо, уміє, перекладач, сиджу, ялина. Ключ. З останніх букв виписаних слів прочитаєте вислів О.Гончара. Помогите пожалуйста:)
Читайте также
1 сергій побачив синичку з пораненим крилом
2 хлопець вагався, чи брати пташку до дому
3 бажання допомогти перемогло
4 сергій обігрів пташину
5 батьки похвалили сина
Діти знайшли в густій траві на луках пташине гніздо. довго тривала суперечка .Чи прилетить до гнізда пташка. хто по-справжньому любить і береже природу
розпустила, гулять не ходила, Молодого хлопця навік полюбила. Проводжала мати сина у солдати, Молоду невістку в поле жито жати. Жала вона, жала, жала — не дожала І до сходу сонця тополею стала... Прийшов син до хати: — Здрастуй, рідна мати! Де ж моя дружина, що не йде стрічати? — Не питайся, сину, про свою дружину, Бери топір в руки — рубай тополину.— Як ударив вперше — вона й похилилась, Як ударив вдруге — вона й попросилась: — Не рубай, коханий, бо я — твоя мила, На моєму листі спить твоя дитина.— Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси? Не спішіть, дівчата, розпускати коси.