Твір "Весна в моєму місті", використовуючи звертання, вставні слова, словосполучення

+ 0 -

Totktotebylove

05 мая 2014 г., 14:00:55 (10 лет назад)

Ще зовсім нещодавно сонечку було важко дістати до землі крізь волохаті, сіро-сині, ніби брудні, вологі хмари. Ще зовсім нещодавно біліли двори сріблястим снігом. А сьогодні біліють своїм святковим одягом вишні, груші і сливи, ніби наречені. А красені-каштани у відповідь на білосніжно-білий, такий чистий колір «дівчат», випустили свої свічечки-пірамідки з червоним облямовуванням. І берізка цієї весни майже не відстає від найновіших тенденцій моди : у неї цього сезону сукня з жовто-зеленого бісеру, який нагадує різної довжини сережки, які кокетливо звисають або гойдаються, коли їх, ніби ненавмисно, зачіпає вітер-пустун. Черемха знову рясніє кольором і пахощами, які ні з якими іншими не сплутаєш. Напевно, то справжні французькі духи, які весна привезла з самого Парижу. Лише старі дуби якось не зорієнтувалися, що цієї весни одягнути.

Їм, дідусям, ще не зрозуміло, що вже прийшло сьогодення тепло, тому так довго і світять своїм скелетом в лісі. А яким килимом весна вистилала землю: на зеленому фоні - то жовті цятки кульбаби, то сині проліски, то темно-фіолетова куряча сліпота. Усе навкруги дихає свіжістю і молодістю весни.