скласти казку життя пташок на чужині та їхнє повернення додому
1-4 класс
|
Колись жили собі ластівки. Жили в Україні. Любили свою рідну землю.Та починає холоднішати.Пташкам треба летіти у вирій. Вони дуже не хотіли, але повинні були. Полетіли...Через просторі луки, широкі поля, безмежні моря. Довго летіли пташки і все ж таки прилетіли для них незнайомі і чужі землі. Ходять по доріжках і згадують свої землі.Вони зовсім не такі. Вдома вони почували себе комфортно й вільно, а тут скрутно.І їм здавалось, що вони тут чужі й зайві, непотрібні нікому.
Якось вже пережили ті три місяці з гаком і відправились додому. Пташки були дуже радісні як ніколи. Вони знову побачили луки,поля і моря. І... прилетіли! Їхнім радощам не було грані. Таке рідко побачиш. Вони літали співали й навіть підтанцьовували!!!
Завжди приємно потрапляти додому. Тебе усі чекають. І так само неприємно бути на чужині,як непотріб....
Шануйте свою землю і любіть її!!
Другие вопросы из категории
Молоді берези,дерева (схожі на) дівчат (у білих) платтях , із (зеленого) листя.
Читайте также
живе на землі знищити.
І почала з пташок. Набридли вони їй веселим щебетом, невтомним гомоном. Дмухнула Зима холодом, зірвала листя із золотих гаїв і лісів, розкидала його по сумних дорогах. Нема куди пташкам сховатися. почали вони збиратися невеселими зграйками, радилися перед далекою дорогою. Потім знялися і полетіли за високі гори, за сині моря...
Розгнувалася стара Зима: задумала все живе на землый знищити.
I почала з пташок. Набридли вони їй веселим ще ьетом, невтомним гомоном. Дмухнула Зима холодом, зірвала лисття із золотих гаїв і лісів, розкидала тися. Почали вони збиратися невеселими зграйками, радилися перед далекою дорогою.
Потім згялися і полетіли за високі гори,за сині моря .... ..............................................................................................................................................................................................................................................
на землі знищити. І почала з пташок. Набридли вони їй веселим щебетом, невтомним гомоном. Дмухнула Зима холодом, зірвала листя із золотих гаїв і лісів, розкидала його по сумних дорогах. Нема куди пташкам сховатися. Почали вони збиратися невеселими зграйками, радилися перед далекою дорогою. Потім знялися і полетіли за високі гори, за сині мори.... 2. Продовж казку, розповідаючи про життя пташок на чужині та їхнє повернення додому.