Що головне в вивченні мови?
5-9 класс
|
Головне у вивченні мови - це мотивація. Учень повинен чітко усвідомлювати причину, з якої він вивчає мову, та мету - задля чого він вивчає мову. У вивченні мови дуже важлива регулярність занять, практика у застосуванні мови, наполегливість.
Другие вопросы из категории
усміхнулася - і потемніла.Спустилася ніч;викликала собі на втіху зорі;з-за гаю місяць - став оглядати околицю... Усе кругом спало,мов зачароване...
3. План по продажу кукурудзи виконали.
4. Умови по забеспеченню засобами виробництва добрі.
5. Необхідно підвищувати знання серед юнаків та дівчат.
6. Пальне у господарстві викоростовується не по призначенню.
Читайте также
1. Розлившись безбережним морем понад землею й (1) позапалювавши на небі не злічимі свічечки, ніч пустилася на чари. 2. Дмухнула по лугах і покрила густими сивими туманами пари, що стояли (2) непорушно, мов полки готові в далекий похід. 3. Широчезною долонею вона погладила по ланах і полях. 4. І (3) колосисті лани жита й пшениці, похилившись із легким шелестом під тією долонею, вирівнялися й стали тихі, нерухомі. 5. І здавалось, що
вся природа стишилась, завмерла на мить у (4) якомусь німому очікуванні (За І. Франком).
7. Укажіть, у якому реченні допущено пунктуаційну помилку
А у другому
Б у третьому
В у четвертому
Г у п’ятому
8. Укажіть, у якому слові допущено орфографічну помилку
А непорушно
Б не злічимі
В шелестом
Г стишилась
9. Укажіть, якими частинами мови є виділені слова (цифра в дужках позначає наступне
слово)
А займенник
Б дієприслівник (форма дієслова)
В прикметник
Г сполучник
Д прислівник
10. Прочитайте речення, з’ясуйте, якими членами речення є виділені слова (цифра в дужках
позначає наступне слово)
Тактовність починається (1) з уміння поводитися з кожною людиною залежно від її душевного стану (А. Коваль). Коли (2) вивчаєш архівну справу того чи іншого класика нашої літератури, упадає в око одна обставина: майже (3) кожен з них приберіг для нащадків (4) численні фольклорні записи (В. Скуратівський).
А означення
Б обставина
В додаток
Г підмет
Д присудок
У п’єсах Івана Карпенка - Карого «Мартин Боруля» і комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич» дуже схожі сюжети. Річ у тім, що головний герой багатій Мартин Боруля так само, як і мсьє Журден, мріє про аристократичний титул. Але що в тому, що в іншому обоє дійшли до грані, почали зходити з розуму. Заради своїх намірів і бажань вони мало не зламали долі близьких їм людей, припустились багатьох помилок.
В основу п’єси українського автора було покладено прикру історію з реального життя родини письменника. Як і герой п’єси, батько І. Карпенка-Карого намагався будь-якою ціною змінити своє прізвище і доказати дворянське походження.
Що до історії Мольєра, то він написав комедію на замовлення короля задля висміювання турецьких послів, що прибули на той час до Парижу.
Мартин Боруля головний персонаж твору Карпенка-Караого. Ради
Підвищення соціального статусу та щоб втерти ніс Красовському. Упроваджує зміни в своє життя. Він велить своїм дітям називати себе не татом, а "папінькою", а маму - "мамінькою". Прагне віддати свою дочку за Націєвського, а сина намагається влаштувати на чиновницьку посаду. Наказує родині багато спати. Також заброняє Марисі прати білизну. Осліплений цим він не зважає на думку інших хоче домогтися свого.
Цілі пана Журдена як досягти мрійливого титулу, добре були висвітлені . Це і його намагання подружитися зі знатними особами. Він кожним своїм вчинком або якоюсь реплікою показував тягу до дворянства. За яке як сказано у творі «дозволив би відрізати собі два пальці на руці».
На мою думку , вони для того щоб домогтись свого нічого не роблять , а лише вихваляються. Не бачучи по справжньому цінних речей, що й призводить до поганих наслідків.
Отже, дві п’єси написані різними письменниками показують одну тему. В чому і проявляється спорідненість.
слова:ланиты, рамэна, пэрст, дэсныця, саквы, каламар, скрыптура.
довидка: Щокы, плэчи, палэць, торбы, чорныльныця, зошыт, правыця.
извиняюсь што рускими буквами так как на моем компютере нет украйнського языка поетому даю все свой балы!
оцінювання).
1) Іменник;
2) дієслово;
3) прикметник.
А. Прагну небо бачити в синій хустині (І. Драч).
Б. Чужа душа – то, кажуть, темний ліс (Л. Костенко).
В. І степом можна йти безвісти і лягти на землю, прикласти вухо до землі, то тільки вмій прислухатися – шумить і голосить (Ю. Яновський).
Г. Художнику немає скутих норм (І. Драч).
9. Установіть відповідність між виділеними словами в односкладному реченні і другорядним членом речення, яким воно є.
1) Додатко;
2) присудко;
3) означення.
А. Прагну сонце бачити в золотому капелюшку (І. Драч).
Б. Можна побачити, що небеса – це тиша твоєї душі (Д. Павличко).
В. Будую мовчання, як зал філармонії (Л. Костенко).
Г. Не бійся досвітньої мли,-досвітній вогонь запали, коли ще зоря не заграла (Леся Українка).
Прочитайте текст. Виконайте завдання 10-11 до нього
(1) Листя в садках ще тільки проклюнулося, тому в гіллі рясно миготять дрібні, мов роса, прозеленкуваті крапельки то зав’язь.
(2) – От якби мені таке намисто, каже Соня, зроду б не знімала…
(3) – Кунимо, обіцяю впевнено, ось як тільки вивчусь на шофера, так і купимо.
(4) – А я тобі сорочки вишиватиму. (5) Гарні-прегарні, кращі, ніж у лавці!
(Г. Тютюнник)
10. Позначте речення, яке є неповним.
11. Позначте речення, у яких пропущено розділові знаки.