1.Прочитай.Визнач тему й основну думку вірша. ХОДІМО В ПОЛЕ,СИНУ Ходімо влітку в поле,любий

мила дівчина,зелені сади,розумні діти

Добрий день!
можна здати книжку і взяти нову?
заходь, будь ласка
я повертаю книги вчасно.
хорошо.про що ти хочеш прочитати?

земля батьків і прадідів наших... Рідний дім.Дорога батьківська хата.Гостинна ласкава оселя. Які близькі й знайомі нам ці слова!Тут ти народився,вперше побачив світ,зробив свій перший крок.

Що вам відомо про таку рослину, як петрушка?
Батьківщина петрушки-Середземноморя.У стародавній Греції героїв битви за вітчизну або переможців олімпійських ігор нагороджували розкішними вінками.Вважалося, що ця рослина таїть у собі дивовижну цілющу силу.
У Греції петрушка дотепер трапляється в дикому вигляді.Звідти вона поширилася по всьому світу.Вирощують петрушку листяну й кореневу.Використовують у салатах і супах.

Пісня-Рятівниця
Старий вусатий кобзар сидить коло вогню, грає на кобзі, співає, згадує минуле.
Ось серед моря стоїть турецька галера. Кругом галери на козацьких чайках сидять козаки. На галерах ряди невільників-козаків, прикутих до ключин. Між ними - молодий вродливий козак Іван. Між рядами невільників стоять турки в пишних уборах. Усе завмерло. І раптом Іван заспівав пісню. «Слава наша не поляже», - цілий хор дужими голосами підхопив її. І одразу чайки рушили до галери. Козаки заворушились. От вони вже на галері. Блищать шаблі, миготять криві турецькі ятагани.
Упали турки. Розкуті вже невільники. «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине!» - гукають козаки. Утікають татари. Захопили вони з собою й Івана. Вирішили його стратити, бо його спів сповнив козаків сміливості й рішучості.
Мужньо зустрів Іван вирок. А доки чекав страти, співав сам собі українських пісень. І помітив хлопець, що від того співу тихо стає навкруги.
Та ось настав день страти. Вивели Івана на площу. Зігнали туди звідусіль натовп, щоб усі бачили, як вмиратиме сміливий українець. І тоді попросив Іван дозволу заспівати останню у своєму житті пісню. Заспівав. А коли скінчив, з натовпу залунало: «Ще! Ще!»
І знову співає Іван. Він бачить, як завмерли і стоять непорушні його катівники, як плачуть у натовпі дівчата й жінки... І наче крила виростають у хлопця за плечима. А натовп благає залишити життя Іванові. І не наважилися бусурмани стратити хлопця.
Багато років промайнуло. Повернувся з неволі вже сивий дідусь Іван. Але так само молодо лунає його голос: «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине!»
1. Знайди в тексті і випиши речення, у якому висловлено основну думку твору?
2.За що турки хотіли стратити Івана?
А за те, що він був козаком
Б за те, що його спів вселив мужність у козаків
В за те, що хлопець співав пісні у в'язниці
3.Як вплинула , Іванова пісня на тих, хто був присутнім на страті ?

обiйстi.

На верхiвцi сливи сидiла пташка та спiвала. Червоними грудьми повернулася вона до сонечка. Йому виспiвувала пташина свою пiсню.

А серед листя вовтузилася ще одна пташка. Ця вже мостила гнiздечко.

Хiба можна було знищити дерево! Куди там рубати й корчувати, коли вiд тих щигликiв та їхнiх пiсень стара слива нiби помолодшала!

Господар повернувся й пiшов ховати пилку та сокиру. А пташка нiби це зрозумiла й почала спiвати ще дзвiнкiше.