П’ятикласники одержали завдання дібрати із розрізнено записаних слів пари фразеологізмів-синонімів. Ось як виконав завдання, дуже поспішаючи, Петрик.

1. Виділене слово (словосполучення) речення не є відокремленим членом у реченні:
A) Далеко за річкою блиснуло щось (М. Коцюбинський).
Б) Степ осяяний сонцем дихав пахощами росяних трав (П. Панч).
B) В провулках поміж тинами клубочилася темрява але небо було світле і зоряне(Григорій Тютюнник).
Г) Журавлі летять із гирла кудись аж за Київ в поліські болота (О. Гончар).

2. Відокремленим уточнюючим другорядним членом ускладнене речення:
A) На Близькому Сході важливу роль в житті людей відігравала глина (В. Мезенцев).
Б) Тут серед степової тиші казка сама просилася в слова (І. Цюпа).
B) Ми часто похапцем живем все відкладаючи на потім (В. Крищенко).
Г) Десь за річкою гув болотяний бугай (Г. Тютюнник).

3. Відокремленим неузгодженим означенням ускладнене речення:
A) У тій хвилі вона не почувала нічого, крім вдячності за рятунок від нехибної смерті(І. Франко).
Б) Ранкові доли, багаті різнобарв’ям трав, горять в росі.
B) Панна, з великими очима, з суворо застиглою постаттю, здавалась фантастичною феєю (В. Винниченко).
Г) Лиш народи, явлені у Слові, достойно жити можуть на землі (Л. Костенко).

4. При виділенні дієприслівникового звороту помилку допущено в реченні:
A) А старший царевич, злякавшись батькового гніву, сидів осторонь і мовчав (Іван Білик).
Б) Твої слова, не вмиті потом непогамовного труда, пролинуть непотрібним льотом не залишаючи сліда (М. Рильський).
B) Незважаючи на малесенький вітерець, парило і робилося душно (Григорій Тютюнник).
Г) Степ, струснувши з себе росу та зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором (Панас Мирний).

5. Виділений відокремлений член є обставиною в реченні:
A) Він лежав лицем просто неба і дивився на темне небо, засіяне зорями, ніби чорне поле пшениці (І. НечуйЛевицький).
Б) Славутич-ріка тече з давнини нашої (Б. Олійник).
B) Там, під кучерявою вербою, і освітив її місяць, хорошу й смутну, у маковім вінку(М. Вовчок).
Г) Ти живеш у Києві – прекрасному й чарівному місті (Ю. Смолич).

6. Помилку допущено при побудові речення:
A) Сім’я Миколи Джері працювала на пана не розгинаючи спини.
Б) Підійшовши до будинку, йому здалось світло в вікні.
B) Затамувавши подих, учні слухали розповідь сивого ветерана про війну.
Г) Вертаючись з роботи, Марія Петрівна зайшла до магазину і купила свіже печиво до чаю.

У завданнях 7-9 до кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою.
7. Установіть відповідність між реченням і відокремленим другорядним членом у ньому.
1. Відокремлене означення;
2. відокремлена прикладка;
3. відокремлена обставина.

А. Крім того, процес вимирання цих ящерів тривав не менше мільона років (В. Мезенцев)
Б. Дорога, майнувши сірим хвостом, безшумно сховалася в зелені хлібів (В. Винниченко)
В. Іду я, засмучений хлопчик, до старого коваля (О. Довженко)
Г. Сповнений любові, я іду по вулиці вузкій (В. Сосюра)

8. Установіть відповідність між словосполученнями обох стовпчиків, утворивши фразеологізм із відокремленим членом речення.
1) Знайшовши – не скач… А. …не лізь у воду.
2) Сидячи на печі… Б. …згубивши – не плач.
3) Не спитавши броду… В. …не їстимеш калачі.
Г. …доки не перескочиш.

9. Установіть відповідність між реченням і видом відокремленої обставини в ньому.
1) Дієприслівниковий зворот;
2) одиничний дієприслівник, що означає додаткову дію;
3) обмеження дії попередньої обставини

А. В останніх числах червня, перед самими жнивами, стало на годині (П. Панч).
Б. Дід Захарко довго сидить, дивлячись в одну точку (О. Довженко).
В. Вона не звикла сидіти склавши руки (І. Нечуй-Левицький).
Г. Засинаючи, ще почув, як увійшла мати… (М. Стельмах)

Прочитайте текст. Виконайте завдання 10-11 до нього
(1) Сталеве плетиво геометричних фігур вписалося в пебо, в розлогість степу, стало новою озН накою полтавского пейзажу. (2) І від того зблякла

оцінювання).
1) Іменник;
2) дієслово;
3) прикметник.

А. Прагну небо бачити в синій хустині (І. Драч).
Б. Чужа душа – то, кажуть, темний ліс (Л. Костенко).
В. І степом можна йти безвісти і лягти на землю, прикласти вухо до землі, то тільки вмій прислухатися – шумить і голосить (Ю. Яновський).
Г. Художнику немає скутих норм (І. Драч).

9. Установіть відповідність між виділеними словами в односкладному реченні і другорядним членом речення, яким воно є.
1) Додатко;
2) присудко;
3) означення.

А. Прагну сонце бачити в золотому капелюшку (І. Драч).
Б. Можна побачити, що небеса – це тиша твоєї душі (Д. Павличко).
В. Будую мовчання, як зал філармонії (Л. Костенко).
Г. Не бійся досвітньої мли,-досвітній вогонь запали, коли ще зоря не заграла (Леся Українка).

Прочитайте текст. Виконайте завдання 10-11 до нього
(1) Листя в садках ще тільки проклюнулося, тому в гіллі рясно миготять дрібні, мов роса, прозеленкуваті крапельки то зав’язь.
(2) – От якби мені таке намисто, каже Соня, зроду б не знімала…
(3) – Кунимо, обіцяю впевнено, ось як тільки вивчусь на шофера, так і купимо.
(4) – А я тобі сорочки вишиватиму. (5) Гарні-прегарні, кращі, ніж у лавці!

(Г. Тютюнник)

10. Позначте речення, яке є неповним.

11. Позначте речення, у яких пропущено розділові знаки.